7. Проаналізуйте пріоритетність політичного вибору цінностей та цілей.

Управлінські рішення (політичні чи адміністративні) по суті своїй зводяться до дій щодо здійснення обраних цілей. Вибір цілей - відправний пункт в розробці та прийнятті будь-якого рішення.

Мета - елемент розумової діяльності керуючого суб'єкта; внутрішній спонукає мотив дії. Цілі різноманітних поточних рішень виконавчих органів мотивуються установками вищестоящих організацій, здоровим глуздом керуючих і повсякденними потребами людей.

Суб'єкт державного управління має справу з об'єктом, що характеризується безмежним діапазоном різноманітності. Мистецтво управління і полягає в тому, щоб реалізувати принцип необхідної різноманітності, знайти, як зазначалося, баланс різноманітність суб'єкта та об'єкта (суспільства). Це завдання вирішується при виборі цілей. Безліч проблем, з якими стикається керуючий орган, обумовлює багатоцільовий характер державних рішень, що вимагає розподілу цілей за значимістю та за часом реалізації. Звідси завдання побудови ієрархії цілей. Точніше кажучи, - "гілки" цілей, бо рішення може бути підпорядковане реалізації одночасно двох і більше рівнозначних цілей.

Управлінські мети класифікуються за багатьма ознаками: за рівнем на шкалі суспільно-політичних цінностей - вищі цілі і мети буденної практики; за ступенем спільності - загальнонародні (загальнодержавні), національні, класові, групові (корпоративні), колективні, індивідуальні; за значимістю сфер життєдіяльності суспільства - економічні, соціальні, політичні, культурологічні, конфесійні; по тимчасових параметрах - довгострокові, середньострокові, короткострокові, поточні; за актуальністю - які вимагають невідкладного здійснення, незалежно від ситуації і актуалізовані ситуацією, що склалася, по досяжності - реально досяжні і можливо (теоретично) здійсненні й т.д. Ранжування цілей - невід'ємний, істотний аспект розробки рішень.

Типологія цілей зумовлює відмінність видів рішень. Загальнонародні, загальнодержавні, довгострокові цілі реалізуються у політичних рішеннях керівних органів держави, у формі загальних політичних стратегій. Економічні, соціальні та ін цілі, пов'язані з функціонуванням і розвитком окремих сфер діяльності суспільства, становлять раціональну основу відповідних політик. Короткострокові, поточні цілі втілюються в адміністративних, оперативно-тактичних рішеннях. Проблеми та цілі регіонального і місцевого масштабів отримують відображення в рішеннях органів влади і управління відповідних рівнів.

Політичний вибір - це визначення загальних довгострокових цілей, основних завдань діяльності держави на даному історичному етапі його існування і розвитку.

З багатьох загальних цілей насамперед виділяються вищі для держави, по суті безальтернативні: а) встановлення і підтримку певного типу політичної системи і відповідного їй політичного режиму; б) збереження єдності суспільства як основи існування цієї держави; в) формування та реалізація спільних цінностей та задоволення загальних інтересів населення; г) забезпечення безпеки держави і суспільства; д) забезпечення взаємозв'язків із зовнішнім світом, з іншими державними утвореннями. Ці цілі, які виражають головні функції держави, утворюють ядро загальної державної політики як основи управління суспільством. Всі інші цілі та стратегії так чи інакше, прямо чи опосередковано, визначаються ними, які виступають у якості базових по відношенню до системи державного управління в цілому.

За межами базових цілей-цінностей, тобто тих, реалізація яких становить об'єктивна умова існування держави, відкривається поле різноманіття виборів для цілеспрямованої діяльності його органів і інститутів.