logo
ЛЕКЦ-п ДЛЯ МАГ-СТРАНТ-В НА ПЕЧАТЬ

V.7. Право власності на документи наф

Документи Нацiонального архiвного фонду можуть перебувати в будь-якiй формi власностi, передбаченiй Конституцiєю та законами України. Право власностi на документи Нацiонального архiвного фонду охороняється законом. Державну полiтику у сферi архiвної справи i дiловодства визначає Верховна Рада України. Кабiнет Мiнiстрiв України, iншi органи виконавчої влади, а також органи мiсцевого самоврядування забезпечують проведення державної полiтики у сферi архiвної справи i дiловодства в межах своєї компетенцiї.

Закон України “Про НАФ і архівні установи” визнає три форми власності на документи НАФ: державну, колективну і приватну (за Конституцією України фігурують державна, комунальна і приватна форми власності). При цьому наголошується, що всі власники документів НАФ мають рівні права.

Класифікація НАФ за аспектами власності:

а) державні архівні установи системи Держкомархіву та іншого підпорядкування;

б) архіви громадських об'єднань на правах колективної власності;

в) приватні архіви, приватні колекції або окремі документи, що перебувають у власності громадян.

За Архівним законом (ст. 25) у разі недотримання належних умов збереженості власник може за рішенням суду бути позбавленим права власності на ці документи у порядку, встановленому законодавством (ст. 23).

Кабінет Міністрів України може обмежувати доступ до документів НАФ громадян тих держав, в яких передбачено обмеження доступу громадян України до їхніх державних архівів.

Закон передбачає норму про обов'язкову реєстрацію архівних документів, які пройшли експертизу цінності..

Власник документів зобов'язаний ставити до відома державну архівну установу, яка видала реєстраційне свідоцтво, про передачу права власності на документи або про будь-які зміни місцеперебування їх, умов зберігання чи використання. Відчуження документів у будь-якій формі має бути документально засвідчене: при даруванні чи пожертвуванні це можуть бути листи, відповідні свідоцтва, при купівлі – рахунок, угода про продаж, при успадкуванні – заповіт тощо.

Власник документiв Нацiонального архiвного фонду та iншi особи, якi користуються зазначеними документами, не мають права їх знищувати, пошкоджувати або змінювати змiст цих документiв, безповоротно передавати за межі України. У сучасних економічних умовах актуальним є розроблення методів грошової оцінки документів НАФ та віднесення до складу НАФ документів недержавної власності.

Вивозити оригінали документів НАФ за межі України забороняється, зокрема тимчасового експонування документів на виставках або реставрація матеріалів за кордоном. У такому разі власник документів або його офіційний представник, установи, що вивозять документи НАФ за кордон, обов'язково повинні мати дозвіл Державного комітету архівів України. Вивезення копій документів НАФ та витягів з них здійснюється з дозволу державної архівної установи, де зареєстровані оригінали цих документів. При цьому з метою запобігання виснаженню національних архівних інформаційних ресурсів існують певні обмеження щодо суцільного копіювання великих документальних комплексів.

Юридичні i фiзичнi особи, якi мають документи, вiд часу створення яких минуло понад 50 рокiв, або якi продають чи вивозять архiвнi документи за кордон, зобов'язанi повiдомити про це одну з державних архiвних установ з метою вирiшення питання про проведення експертизи цiнностi цих документiв.

Документи вносяться до Нацiонального архiвного фонду впорядкованими за рахунок власника вiдповiдно до вимог, встановлених центральним органом виконавчої влади у сферi архiвної справи i дiловодства. Рiшення про вилучення документiв iз Нацiонального архiвного фонду приймаються експертними комiсiями (ЕК) за погодженням iз центральним органом виконавчої влади у сферi архiвної справи i дiловодства. Забороняється вилучення документiв iз Нацiонального архiвного фонду за мотивами конфiденцiйностi чи таємностi iнформацiї, що мiститься в них, а також iз полiтичних чи iдеологiчних мiркувань.

Спори мiж архiвними установами i власниками документiв з питань призначення експертизи їх цiнностi, внесення документiв до Нацiонального архiвного фонду або вилучення з нього вирiшуються у судовому порядку.

Архiвнi документи, що нагромадилися за час дiяльностi органiв державної влади, державних пiдприємств, установ та органiзацiй, а також документи, що переданi державним архiвним установам iншими юридичними i фiзичними особами без збереження за собою права власностi, є власнiстю держави.

Архiвнi документи, що нагромадилися за час дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування, комунальних пiдприємств, установ та органiзацiй, а також документи, що переданi архiвним вiддiлам мiських рад iншими юридичними i фiзичними особами без збереження за собою права власностi, є власнiстю територiальних громад.

Архiвнi документи, що не мають власника або власник яких невiдомий, переходять у власнiсть держави на пiдставi рiшення суду, винесеного за заявою державної архiвної установи, крiм випадкiв, передбачених законами України.

Спори щодо здiйснення права власностi на документи НАФ вирiшуються у судовому порядку.

Документи НАФ, що належать державi, територiальним громадам, не можуть бути об'єктом приватизацiї, купiвлi-продажу, застави або iнших угод, пов'язаних з передачею права власностi, i надаються лише в тимчасове користування. Право власностi на зазначенi документи може бути передане лише згiдно з мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, i законами України.

Стисло про цікаве

  1. Якщо скласти всі документи Національного архівного фонду поаркушно в одну стрічку, то нею можна 75 разів обгорнути земну кулю за екватором (стрічкою з документів Національного архіву США - 57 разів).

  2. За мінімальними оцінками, сукупна грошова вартість документів Національного архівного фонду складає не менш як 500 мільярдів грн.

  3. Документи, що перебувають на таємному зберіганні, становлять 0,1 % від загальної кількості документів державних архівів; з кінця 80-х років розсекречено близько 10 тис. фондів (за обсягом - це цілий пересічний архів обласного рівня). Для порівняння: у Казахстані цей показник становить 5 %.

  4. Кожні два роки на державне зберігання до архівів надходить близько 1,5 млн. одиниць зберігання - фактично, утворюється новий пересічний архів обласного рівня.

  5. За останніми обрахунками, вага документів Національного архівного фонду України, що перебувають на зберіганні у державних архівах України, сягає 43 тис. тон.

  6. У складі Національного архівного фонду - близько 58 мільйонів одиниць зберігання (не менше 5 мільярдів документів, 50 мільярдів аркушів).

  7. Сукупний річний бюджет галузі - близько 50 мільйонів грн.

  8. На утримання однієї одиниці зберігання в Україні витрачається 10 центів бюджетних коштів на рік - у сім разів менше, ніж у Республіці Польща.

  9. Сукупний річний бюджет галузі співмірний з бюджетом Берлінського земельного архіву - аналога Державного архіву Київської області.

РОЗДІЛ VI

ТЕМА: НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА АРХІВНИХ УСТАНОВ. ВИКОРИСТАННЯ АРХІВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. АРХІВНА ЕВРИСТИКА

Зміст:

VI.1. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА ФОРМИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ АРХІВНИХ УСТАНОВ.

VI.2.1 ПОТРЕБИ В АРХІВНІЙ ІНФОРМАЦІЇ ТА ГРУПИ ЇЇ СПОЖИВАЧІВ.

VI.2.2 ОСНОВНІ НАПРЯМИ І ФОРМИ ВИКОРИСТАННЯ АРХІВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ.

VI. 3 АРХІВНА ЕВРИСТИКА.

Ключові слова: прикладні і теоретичні дослідження, архівознавча періодика, потреби в архівній інформації, споживачі інформації, напрями використання і форми використання інформації, архівна евристика, архівна довідка, архівний витяг, архівна копія, архівна евристика.

Цілі та завдання вивчення розділу: Успішне вивчення розділу VI дозволяє мати уяву про організацію науково-дослідну роботу в архівах, систему архівної науково-технічної інформації, форми організації пошукової роботи в архівних установах, класифікацію потреб в архівній інформації, знати види архівних досліджень, форми використання інформації, проводити самостійну пошукову роботу, вміти користуватися архівними документами з метою їх використання для публікацій.

Методичні рекомендації до вивчення Розділу VІ:

При вивченні розділу VI необхідно зупинитися на основних поняттях, виділених жирним шрифтом, звернути увагу на форми і напрями науково-дослідної роботи та форми використання архівної інформації.

Інструкція щодо діяльності студента:

  1. Дайте визначення поняття “науково-дослідна робота архівних установ”.

  2. Визначте мету і особливості організації науково-дослідної роботи в архівних установах.

  3. Які ви знаєте спеціальні науково-дослідні установи у галузі архівної справи та документознавства, що діють в Україні та за рубежем?

  4. Як можна класифікувати потреби в архівній інформації?

  5. Назвіть основні сфери і форми використання документів НАФ.

  6. Що таке архівна евристика і яка її роль у використанні документної інформації?

  7. Які послуги архівів є безоплатними і чому. Назвіть перелік платних послуг?