Тема 8. Функція мотивації
Бажання, хоча б найневинніші, мають той поганий бік,
що підкоряють нас іншій людині
і ставлять нас в залежність від неї.
А. Франс
Механізм дії мотивації до праці. Мотивація та компенсація
Змістові теорії мотивації
Процесуальні теорії мотивації
Мотивація працівників потребує неабиякого уміння, наполегливості та розуміння людської природи. Вона вимагає розвинених здібностей спонукати виконавців до вищого рівня напруження, зусиль, відповідальності, якості, досягнення ефективних результатів праці.
Механізм дії мотивації до праці. Мотивація та компенсація
Керівники впроваджують власні управлінські рішення, використовуючи на практиці основні принципи мотивації.
В теорії управління застосовується таке тлумачення цього терміну:
Мотивація — це процес спонукання, стимулювання себе чи інших (окремої людини чи групи людей) до цілеспрямованої поведінки або до виконання певних дій, спрямованих на досягнення власної мети чи мети організації.
Мотивацію можна визначити, як сили, котрі змушують людей поводитися певним чином.
Мотивація — це готовність докласти максимальних зусиль для досягнення організаційних цілей, що зумовлена здатністю цих зусиль задовольняти певну індивідуальну потребу. Це визначення наближує нас до змісту мотивації. Воно запроваджує три ключові поняття: зусилля, організаційні цілі та індивідуальна потреба.
Характерно, що мотивація задовольняє дві обставини. По-перше, забезпечення індивідуальних потреб, а по-друге, досягнення організаційних цілей. Обидві умови можуть і повинні задовольнятися якомога повніше.
Те, що на людей можна здійснювати вплив для реалізації задумів, відомо давно. Так званий метод "батога та пряника", тобто позитивного підкріплення (винагородження) за успішну, продуктивну працю та застосування штрафних санкцій і покарань за чинення перешкод або незадовільну роботу, був найпоширенішим і найдієвішим протягом багатьох століть. Згодом, в управлінні почали враховувати психологічні аспекти. З появою "теорії підсвідомого" Зігмунда Фрейда, набула широкого розповсюдження теза про те, що люди не завжди діють раціонально, а після проведення хоторнських експериментів Елтона Мейо отримали розвиток сучасні концепції мотивації.
Теорії мотивації засновані на результатах психологічних досліджень і розподіляються на дві категорії: змістові і процесуальні.
Змістові теорії мотивації пов'язані з ідентифікацією внутрішніх спонукань (потреб), що змушують людину діяти так, а не інакше, визначають структуру потреб людини і виявляють серед них ті, що мають пріоритетне значення.
Більш сучасніші процесуальні мотиваційні теоріїґрунтуються на поведінці людини і враховують її сприйняття та набутий досвід. Сама мотивація розглядається з точки зору того, що ж змушує людину спрямовувати зусилля на досягнення бажаних результатів.
Розвиток мотиваційних теорій має еволюційний характер, вони взаємодоповнюються.
Потреба – це фізіологічне чи психологічне відчуття нестачі у чомусь або у комусь, переконання у тому, що чогось чи когось бракує.
Змістові теорії мотивації намагаються класифікувати загальнолюдські потреби за певними ознаками.
Потреби розподіляються на первинні та вторинні.
Первинні потреби мають фізіологічний характер і, як правило, вроджені, генетичні, закладені природою. Без їх реалізації людина не може існувати (їжа, вода, сон, повітря, відпочинок та ін.). Вони майже однакові, спільні для різних людей.
Вторинні потреби психологічного походження. Вони мають чітко виражений індивідуальний характер. Кожна людина має свої, властиві лише їй моральні якості, запити, індивідуальні ознаки, що набуваються з досвідом (потреби в спілкуванні, контакті, дружбі, повазі; прагнення та можливості їх реалізації).
Потреби неможливо безпосередньо спостерігати чи вимірювати. Про їх існування можна тільки здогадуватися чи скласти уяву на основі поведінки конкретної людини. Потреби є мотивами до дій. Коли потреба усвідомлюється людиною, вона викликає стан цілеспрямованої поведінки, що орієнтована на досягнення конкретного результату.
Вдало описував природу потреби (лише первинної) Зігмунд Фрейд у праці “Основін категорії психоаналізу”: “ЇЇ сутністю є все спадкове, вроджене, констутийоване будовою тіла, пердусім фізіологічні потяги, що саме в поведінці тіла знаходять свій щонайперший прояв”.
Потреби (відчуття того, що чогось бракує) Спонукання чи мотиви
Поведінка (дія) Можливий результат (ступінь задоволення потреби) Повне задоволення Часткове задоволення Відсутність задоволення
Мета
Рисунок 8.1. Модель мотивації через потреби.
Модель функціонує так: визначаються людські потреби та стимули, що викликають внутрішню напругу, на ці потреби впливають також зовнішні обставини, сприятливі можливості і встановлена мета. Витрачаються зусилля для задоволення потреби, які призводять до певних рівнів показників. Показники залежать від здібностей, і за їх досягнення передбачаються винагороди, що якоюсь мірою задовольняють початкові потреби і стимули. Модель — замкнуте коло, бо в міру задоволення одних потреб, виникають інші, що вимагають витрат нових зусиль.
Мотивація пов'язана з деякими іншими чинниками ситуації чи середовища, у якому знаходиться людина. Цей зв'язок можна описати формулою:
П=Ф (М,З,О),
де П – показники діяльності, Ф – функція, М – мотивація, З – здібності, О – оточення.
Показники діяльності означають, що робітник повинен мати бажання виконувати роботу (мотивація), вміти її виконувати (здібність) і мати для цього відповідні матеріали та обладнання (оточення). Отже, мотивація є одним з елементів, що забезпечують високий рівень показників діяльності (результативності).
Спонукання — це усвідомлене відчуття нестачі, потреби у чомусь, яке має визначений напрям чи шлях до вирішення. Воно є виявом потреби через поведінку і сконцентроване на досягненні мети. Під метою, в даному значенні, розуміють все, що сприймається як засіб задоволення потреби. При досягненні такої мети можливі три варіанти задоволення потреби: потреба людини буде задоволена повністю, частково або не задоволена взагалі. Ступінь задоволення, отриманий при досягненні поставленої мети, впливатиме на поведінку людини в аналогічних чи подібних обставинах у майбутньому. Зрештою, людина прагне повторити ту поведінку, яка спричинила задоволення потреби і асоціюється з досягненням результату, і навпаки. Цей факт відомий як закон результату.
Під час аналізу процесу мотивації для спонукання для спонукання людей до ефективних дій застосовують винагороди.
Винагороди — це все те, що людина вважає цінним для себе, чого вона прагне досягти і чим би хотіла володіти. Поняття цінності дуже різноманітні та специфічні залежно від людини, окремої особистості, її потреб, запитів, сприйняття, характеру тощо. Тому й оцінка винагород та їх відносної цінності різна.
Керівництво організації має у своєму арсеналі два головних типи заохочувань (винагород): внутрішні та зовнішні.
Внутрішні винагороди дає сам процес виконання роботи: відчуття досягнення результату, успіху, самоповаги, зміст і значущість виконаної роботи, компетенція, кваліфікованість та ін. Дружба та спілкування, підтримка в колективі — це теж складові внутрішньої винагороди. Найпростіший спосіб забезпечення внутрішніх заохочень — створення сприятливих умов роботи і конкретне формулювання завдань.
Зовнішні винагороди — це все те, що пропонує працівникові організація за виконання службових обов'язків. Сюди належить заробітна плата, додаткові пільги, премії та різні виплати, просування по службі, символи службового статусу та престижу тощо.
Гроші — це найвпливовіший аргумент та інструмент, що найчастіше використовується адміністрацією для здійснення впливу та винагородження працівників. Заробітна плата, що визначається як грошовий еквівалент вартості спожитої живої праці, задовольняє безпосередньо чи опосередковано більшість людських потреб — фізіологічних, впевненості у майбутньому та потреб у визнанні.
За визначенням Е. Лоулера, "заробітна плата будь-якого працівника розподілена на три компоненти. Перша сплачується за виконання посадових обов'язків, друга визначається вислугою років, строком зайнятості на підприємстві та факторами вартості життя, а третя залежить від досягнутих результатів у минулому. Тобто заробітна плата пов'язана з результатами праці у поточному періоді".
Оплата та продуктивність праці повинні бути взаємозв'язані. Повна компенсація за витрачені зусилля, враховуючи заробітну плату, повинна відображати реальний внесок працівника у кінцеві результати діяльності організації.
- Тема 1. Методологічні основи менеджменту
- Загальна характеристика і визначення менеджменту.
- 2. Управління як відношення: об’єкт і суб’єкт.
- Управлінська технологія
- 3. Управління всередині організації.
- 4. Зовнішнє середовище фірми.
- Конкуренти Стан економіки
- 5. Рівні управління.
- 6. Механізм менеджменту: принципи, підходи, методи та закони менеджменту
- Наукові підходи до менеджменту:
- Нові категорії та поняття: Менеджмент. Об’єкт та суб’єкт менеджменту. Рівень управління. Середовище організації. Закони, принципи, підходи, методи менеджменту.
- Тема 2. Система менеджменту та її підсистеми
- 1. Структура системи менеджменту
- 2. Цільова підсистема системи менеджменту
- 3. Забезпечуюча підсистема системи менеджменту
- 4. Функціональна підсистема системи менеджменту
- 5. Керуюча підсистемасистеми менеджменту
- Нові категорії та поняття: Система менеджменту. Цільова підсистема. Забезпечуючи підсистема. Функціональна підсистема. Керуюча підсистема. Управлінська праця. Розподіл праці керівників.
- Тема 3. Науково –організаційні засади управління
- 1. Предмет та структура науки управління.
- 2. Види управління
- 3. Функції управління
- 4. Ролі менеджера
- 5. Основні вимоги до якостей управлінця
- 6. Стадії управлінського циклу
- 7. Підвищення кваліфікації управлінського персоналу
- Нові категорії та поняття: предмет та структура менеджменту. Види і форми управління. Функції менеджменту. Ролі менеджера. Управлінський цикл.
- Тема 4. Комунікації в менеджменті
- Поняття комунікацій та комунікаційного процесу
- 2. Канали та засоби комунікацій
- 3. Документація та діловодство
- 4. Бар’єри комунікацій
- 5. Забезпечення ефективних комунікацій
- 6. Методи поширення інформації
- 7. Розвиток технічної бази комунікацій
- Нові категорії та поняття
- Тема 5. Еволюція теорії та практики менеджменту
- 1. Історичний розвиток передумов сучасного менеджменту
- 2. Сучасні теорії менеджменту
- 3. Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту
- 4. Маркетинговий підхід в менеджменті
- 5. Соціальна відповідальність в менеджменті
- 1. Аргументи на користь соціальної відповідальності:
- 2. Аргументи проти соціальної відповідальності:
- Тема 6. Планування як функція управління
- Б) вироблення стратегії фірми
- 1. Види планів, стратегічне планування
- 2. Місія організації. Визначення цілей організації
- 3. Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації
- 4. Стратегія фірми
- В) Вибір стратегії
- II квадрант стратегії
- III квадрант стратегії
- 5. Десять чинників стратегічного планування
- Тема 7. Функція організації діяльності
- 1. Зміст організаційної функції в менеджменті
- Фази організаційного процесу
- 2. Делегування, відповідальність та повноваження
- 3. Поняття організаційної структури управління виробництвом та фактори, що її визначають
- 4. Основні класи організаційних структур управління виробництвом
- 5. Типи бюрократичних структур управління виробництвом, їх особливості, переваги та недоліки
- Переваги та недоліки лінійних організаційних структур управління
- Функціональний тип організаційної структури управління виробництвом
- Виконавці
- Переваги та недоліки функціональних організаційних структур управління
- Лінійно-функціональний тип організаційної структури управління виробництвом
- Переваги та недоліки комбінованих організаційних структур управління
- Продуктивний тип організаційної структури управління виробництвом
- Переваги та недоліки продуктових організаційних структур управління
- Переваги та недоліки регіональних організаційних структур управління
- 6. Типи адаптивних структур управління виробництвом, їх особливості, переваги та недоліки
- Переваги та недоліки конгломератних організаційних структур управління
- 8. Розвиток організаційних структур управління виробництвом в сучасних умовах господарювання
- Тема 8. Функція мотивації
- 2. Змістові теорії мотивації
- 3. Процесуальні теорії мотивації
- Тема 9. Функція контролю
- 1. Зміст, визначення та необхідність контролю
- 2. Мета, завдання, об'єкт, предмет, суб'єкти та типи контролю
- 3. Види контролю
- 4. Процес контролю
- 5. Етапи контролю
- Системи контролю та механізм їх дії
- 7. Контроль і контролінг
- 8. Контроль та аудит
- Тема 10. Розробка та ухвалення управлінських рішень
- Непрограмовані рішення
- 2. Класифікація рішень
- 3. Різновиди та способи прийняття управлінських рішень
- Тема 12. Конфлікти в діяльності організації.
- 1. Природа конфлікту, його складові та види конфліктів
- Причини конфліктів. Типи темпераменту та характеру людини
- Способи розв’язання конфліктних ситуацій
- Стреси, фактори, що їх викликають, і шляхи уникнення.
- Тема 13. Влада та особистий вплив
- 1. Загальна характеристика лідерства
- 2. Особливості та форми влади і впливу
- 3. Теорії особистих якостей лідера
- 4. Поведінкові теорії лідерства
- 1. Сутність, основні засади керівництва
- 3. Стилі керівництва