7. Контроль і контролінг

Хоча термін "контролінг" співзвучний до слова "контроль", проте їх функції та форми різні. Зміст контролінгу як науки пов'язаний з управ­лінням, регулюванням діяльності не лише підприємства, але й, в широкому розумінні, бізнесу взагалі. Контролінг — це система управління процесом досягнення кінцевої мети підприємства та результатів його діяльності, як система управління прибутком підприємства.

Контролінг виник внаслідок того, що з плином часу різко збільшується обсяг інформації, яка надходить не лише з внутрішнього середовища (вироб­ництво), але й з зовнішнього, у вигляді даних про конкурентів, соціально-економічних досліджень, змін у податковій політиці держави, вивчення рин­кового середовища та ін. Для систематизації цієї інформації необхідно було створити систему, яка б дозволила класифікувати та розподілити цю інформацію по тих структурних підрозділах організації, де вона необхідна.

Рисунок 9.5. Елементи контролінгу та їх взаємодія

Термін "контролінг" вперше був використаний у США, він охоплював сукупність завдань у сфері обліку та теорії фінансів. Потім контролінг отримав ширше тлумачення, до нього увійшли також окремі питання фінансового контролю і оптимального використання фінансових ресурсів.

Різниця між термінами "контроль" і "контролінг" полягає у тому, що контроль спрямований у минуле і зорієнтований на виявлення помилок, відхилень, на пошук винних; а контролінг — у майбутнє, прагне так керувати процесами поточного аналізу і регулювати планові і фактичні показники, щоб виключити помилки та відхилення.

Метою контролінгу є розробка економічних показників ефективності використання об'єктів управління, відстеження цих показників та забезпе­чення інформацією усіх зацікавлених осіб щодо використання ресурсів у процесі постачання, виробництва і збуту продукції (рис. 9.6).

Контролінг є синтетичною дисципліною, яка на основі менеджменту, мар­кетингу, бухгалтерського обліку, аналізу господарської діяльності, систем кон­тролю забезпечує спостереження, оцінку та коригування економічних процесів, що відбуваються на підприємстві.

Рисунок 9.6. Цикл контролінгу

Об'єктами контролінгу є:

1. Господарські процеси (постачання, виробництво, збут).

2. Ресурси підприємства (матеріальні ресурси, засоби виробництва, жива праця).

3. Економічна ефективність (собівартість, прибуток, фінансовий стан під­приємства) .

Для кожного з об'єктів контролінгу розробляється набір тих даних, за допомогою яких визначається ефективність здійснення господарських процесів і використання ресурсів підприємства.

Основними функціями контролінгу є нормування та визначення еластич­ності витрат, ціноутворення, вміння передбачити господарську і комерційну ситуацію, розробка заходів на підставі інформації про відхилення.

Особливе значення має сервісна функція контролінгу — забезпечення апарату управління інформацією, необхідною для прийняття рішень, і координація завдань різних рівнів управління для досягнення загальної мети підприємства.

Контролінг дозволяє досягти ясного у меті та правильного у дії управління, яке характеризується такими ознаками:

^ розуміння істинної природи, і обов'язків менеджменту;

^ старанність відбору і розвитку членів команди менеджерів;

^ тверда віра у те, що продукція і послуги підприємства є засобами, за до­помогою яких працівники можуть чесно служити суспільству з почуттям особистого задоволення.

Для досягнення такого рівня управління, необхідно:

^ викласти письмово точне і вичерпне твердження відносно того, чому підприємство займається даним бізнесом;

^ встановити визнані всіма ефективні засоби оцінки значущості внеску за­гального менеджменту, окремих членів управлінської команди і потенцій­них менеджерів;

^ запровадити програму управління, в якій чітко сформульовані завдання, методика дій і відповідальність у такій формі, щоб забезпечити роботу команди.