4. Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів – один з основних засобів оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від аудиторних навчальних занять.

Головною метою самостійної роботи є закріплення, розширення та поглиблення набутих у процесі аудиторної роботи знань, вмінь та навичок, а також самостійне вивчення та засвоєння нового матеріалу під керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

Питання, що виникають у студентів стосовно виконання запланованих завдань, вирішуються на консультаціях, які проводяться згідно з графіками, затвердженими кафедрою.

Самостійна робота студентів включає такі форми:

• опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

• вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

• підготовка до семінарських (практичних) занять;

• підготовка до виконання модульних (контрольних) завдань;

• вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру;

• відпрацювання завдань тренінгів;

• аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study);

• виконання індивідуальних завдань;

• систематика вивченого матеріалу перед іспитом.

Перелік завдань для самостійної роботи подані у Карті самостійної роботи студентів (табл. 2, 3), яка включається до «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань», що розміщуються на сайті КНЕУ.

Після виконання індивідуальних завдань у встановлені терміни студент звітує викладачеві, а набрані ним бали проставляються у Журналі обліку поточної успішності студентів та враховуються як кількість балів за поточну успішність у навчальній роботі.