Огляд ключових понять

Фінансовий стан підприємства характеризує виробничо-господарську та фінансову діяльність підприємства та визнача­ється сукупністю параметрів, які виражають наявність, розмі­щення та ефективність використання фінансових ресурсів. Ос­новним завданням аналізу фінансового стану є виявлення при-чинно-наслідкових зв'язків між виробничою та фінансовою ді­яльністю підприємства з метою підвищення конкурентоспро­можності підприємства та продукції на ринку та забезпечення зростання фінансових результатів діяльності підприємства.

Інформаційні облікові потоки, які формуються за вимога­ми НП(С)БО і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємств, є основним джерелом ін­формації для здійснення аналізу фінансового стану підпри­ємства.

Основними напрямками аналізу фінансового стану є:

1. аналіз майна підприємства та джерел його утворення;

2. аналіз фінансової незалежності підприємства від зов­нішніх джерел фінансування;

108

Розділ 1. Теорія економічного аналізу

3. оцінка платоспроможності підприємства;

4. аналіз грошових потоків тощо. Аналіз майна підприємства передбачає:

1. оцінку стану, структури та динаміки зміни активів;

1. виявлення причин, позитивних і негативних тенденцій зміни активів;

2. оцінку впливу зміни активів на зміну фінансових ре­зультатів діяльності;

4) аналіз ефективності використання (функціонування) активів.

Аналіз джерел утворення майна підприємства включає оцінку обсягу, структури і динаміки власного капіталу; оцінку ефективності використання власного основного та оборотного капіталу, залученого капіталу. При аналізі пасивів обов'язково дають оцінку співвідношення власних і залучених коштів, виз­начаючи "ефект важеля".

Фінансовий стан підприємства характеризується також його фінансовою стійкістю, тобто незалежністю від зовнішніх джерел фінансування. Фінансова стійкість оцінюється за су­купністю абсолютних та відносних показників.

Платоспроможність підприємства є одним із ключових по­казників фінансового стану. Платоспроможність - це здат­ність підприємства погасити свої короткострокові зобов'язан­ня. Рівень платоспроможності підприємства визначається лік­відністю активів.

З метою оцінки здатності підприємством генерувати гро­шові кошти в обсягах та за строками здійснення необхідних планових платежів здійснюють аналіз грошових потоків. Гро­шові потоки підприємства - це сукупність розподілених у ча­сі надходжень і виплат коштів, які генеруються його господар­ською діяльністю.

Завданнями аналізу фінансових результатів є оцінка мож­ливостей досягнення запланованого рівня прибутковості, оцін­ка зміни показників прибутку та рентабельності з визначенням

109

Розділ 1. Теорія економічного аналізу

факторного впливу на них, аналіз ефективності використання прибутку, пошук і оцінка резервів зростання прибутку. Аналіз фінансових результатів здійснюється поетапно:

1. оцінка динаміки і виконання плану з прибутку в цілому та за видами діяльності, за структурними підрозділами;

2. горизонтальний та вертикальний аналіз абсолютних по­казників фінансових результатів;

3. факторний аналіз прибутку за видами діяльності;

4. оцінка внутрішніх і зовнішніх резервів прибутковості;

5. аналіз розподілу і використання прибутку.

При аналізі прибутку (збитку) операційної діяльності здійснюють факторний аналіз прибутку від реалізації продук­ції за такими чинниками:

• зміни ціни і собівартості продукції;

• зміни обсягу та асортименту реалізації.

Відносними показниками фінансових результатів є показ­ники рентабельності, які характеризують ступінь прибутко­вості вкладеного капіталу, здійснених витрат чи отриманих доходів. Виділяють такі показники рентабельності: рентабель­ність вкладеного капіталу; рентабельність продажу; рента­бельність окремих видів продукції. Факторний аналіз цих по­казників здійснюється на основі використання методів елімі­нування.

Завданням економічного аналізу витрат підприємства є створення інформаційного забезпечення для обґрунтування та прийняття ефективних управлінських рішень щодо оптиміза-ції витрат, що дозволить знизити собівартість продукції, вико­ристовувати гнучке ціноутворення, обґрунтовувати коштори­си витрат, загалом підвищити конкурентоспроможність про­дукції та підприємства.

Для досягнення цілей управління витратами, визначення методики та організації аналізу витрат їх поділяють за різними класифікаційними ознаками (за ступенем впливу зміни обся­гу виробництва на рівень витрат; за економічним змістом; за

110

Розділ 1. Теорія економічного аналізу

статтями калькуляції; за ступенем залежності від прийняття рішення тощо).

Аналіз витрат доцільно здійснювати поетапно:

1. оцінка обґрунтованості та виконання кошторису витрат операційної діяльності;

2. аналіз відхилень прямих витрат від передбачених стан­дартів;

3. аналіз виконання бюджету накладних витрат;

4. аналіз собівартості окремих видів продукції;

5. оцінка впливу зміни витрат на фінансові результати ді­яльності підприємства.

Аналіз прямих витрат передбачає оцінку зміни прямих ма­теріальних витрат за рахунок зміни ціни на матеріали і раціо­нального їх використання, а на зміну витрат на оплату праці впливає зміна використання робочого часу та ставки оплати. Також визначають сумарний вплив цих факторів на відповід­ні прямі витрати.

Для контролю та аналізу накладних витрат складають їх кошториси за центрами витрат і центрами відповідальності в розрізі окремих статей накладних витрат. Аналіз виконання бюджетів накладних витрат за центрами витрат здійснюється з використанням двох, трьох та чотирьох факторних функціо­нальних залежностей. Аналіз виконання бюджету за центрами відповідальності дозволяє виявити резерви зниження витрат за рахунок підвищення активності керівників на відповідних рів­нях. Величина значної частини накладних витрат визначається економічною політикою адміністрації підприємства та умовами зовнішнього економічного середовища. Тому при їх аналізі да­ється оцінка доцільності та ефективності таких витрат.

Аналіз собівартості окремих видів продукції передбачає порівняння фактичної та планової калькуляції собівартості продукції.

При визначенні впливу змін витрат на фінансові результа­ти діяльності застосовують методику аналізу взаємозв'язку

пі

Розділ 1. Теорія економічного аналізу

"витрати - обсяг діяльності - прибуток", в основі якого є мар-жинальний підхід.

Основним завданням аналізу виробничої програми є визна­чення оптимальних параметрів (обсяг, структура, асортимент, якість, ціна тощо) виробництва і реалізації продукції при ефективному використанні зовнішніх та внутрішніх умов се­редовища господарювання підприємства.

Для досягнення цього завдання економічний аналіз здій­снюється за такими основними напрямками:

1. аналіз можливостей здійснення виробничої діяльності підприємством, формування портфеля договорів на поставку продукції;

2. аналіз виконання договірних зобов'язань;

3. аналіз резервів виробництва і реалізації продукції.

При здійсненні досліджень за першим напрямком визнача­ються індикативні параметри виробничої програми на основі аналізу ситуації на ринку (попит на продукцію; ємність та на­сиченість ринку; конкурентоспроможність продукції та фір­ми); аналізу економіко-правових регуляторів підприємниць­кої діяльності (умови кредитування та інвестування, митна та податкова політика, діюче законодавство); аналізу виробничо­го потенціалу підприємства (наявна техніка та технологія, ор­ганізація виробництва і праці, система менеджменту). Крім то­го, оцінюється критична маса продажу продукції, можливий діапазон коливань договірних цін, напруженість виробничої програми тощо.

Аналіз виконання договірних зобов'язань передбачає оцінку обґрунтованості та виконання договорів поставки за всіма умовами договору; аналіз причин та наслідків невиконання договірних зобов'язань.

Аналіз резервів виробництва і реалізації продукції здійсню­ється в кілька етапів: пошук і оцінка зовнішніх і внутрішніх ре­зервів, екстенсивних та інтенсивних резервів, резервів організа­ції виробництва і збільшення виручки від реалізації продукції.

112

Розділ 1. Теорія економічного аналізу