Дистанційна торгівля та розрахунки електронними грошима

Нові платіжні інструменти не з’являються випадково за бажанням розробників, їх поява – об’єктивний процес, викликаний новими незадоволеними потребами і підвищеними вимогами до ефективності та надійності платежів. Мова йде про електронні гроші та платіжні системи, які найчастіше використовуються в дистанційній торгівлі.

Інтернет відкриває користувачеві необмежений доступ не лише до інформації, а й до товарів. Робити покупки стає надзвичайно просто. Достатньо вибрати в інтернет-магазині товар, що цікавить клієнта, оплатити його з інтернет-гаманця – і за кілька годин можна стати його власником. І все це не полишаючи робочого місця за комп’ютером. Мало того, тепер можливості придбання товарів не обмежуються державними кордонами. Не буде складно сплатити покупку, придбану, наприклад, у російському інтернет-магазині.

Вже кілька років в Україні діє система оплати електронними грошима на програмній основі і за допомогою карток [1, с.5].

Електронні гроші – зручний розрахунковий засіб, за допомогою якого можна придбавати товари, сплачувати послуги, отримувати оплату за виконану роботу, не відходячи від комп’ютера. Такі операції стали реальними завдяки появі електронних платіжних систем.

Електронні платіжні системи в Україні проходять бурхливий процес зростання. Їх нині налічується близько десятка, але найактивніші - «Web-Money Transfer» та «Інтернет. Гроші» (на технології PayCash). Електронні гроші системи «Web-Money Transfer» приймають 300 інтернет-магазинів, а розрахунки у системі «Інтернет. Гроші» виконують понад 90 інтернет-магазинів.

Усі учасники платіжної системи повинні укласти між собою угоду, в якій і визначається суть електронних грошей.

Інструмент, за допомогою якого можна користуватися електронними грошима, — так званий електронний гаманець (аналог банківського рахунка). Вводити, виводити або поповнювати гроші у гаманці можна різними способами: скретч-картками; банківськими переказами; поштовими переказами; внесенням готівки [2].

Крім оплати електронними грошима, дистанційна торгівля передбачає наявність таких способів розрахунків за товари (роботи, послуги): оплата за безготівковим розрахунком від фізичних і юридичних осіб; оплата готівкою кур'єрові в момент доставки товару; оплата післяплатою у випадку доставки товару поштою; оплата банківською пластиковою картою (БПК) через спеціальний пристрій, який повинний знаходитися у кур'єра; оплата за допомогою БПК на сайті.

Аналітики прогнозують домінування електронних грошей як засобу розрахунку над платіжними картками. Це підтверджується швидким зростанням систем електронних грошей і труднощами із захистом від шахрайства при використанні платіжних карток [1, с.14].

Не виключають при інтернет-торгівлі і використанні електронних грошей фішинг.

Фішинг – використання фальшивого сайта, схожого на оригінал (у т. ч. на сайт ЕПС), для доступу до конфіденційних даних. Як правило, в якості причини запиту інформації використовується повідомлення про збої в інформаційній системі і загрозу блокування профілю користувача у випадку, якщо не буде надана інформація.

На сьогоднішній день в антивірусному програмному забезпеченні реалізовано функцію захисту від так званих фішинг-атак, спрямованих на розкрадання номерів кредитних карт і банківських рахунків. Функція проста в налаштуванні та інформує користувача про появу нових небезпечних веб-сайтів. Також якщо отримане повідомлення викликає сумніви, можна надіслати звіт і вкласти до нього підозріле повідомлення. Надсилання таких звітів допомагає боротися з фітинг-махінаціями [2].

Отже, якщо використовувати електронні платіжні системи при здійсненні розрахунків за придбані товари (роботи, послуги), можна забезпечити:

- високий рівень безпеки при здійсненні платежів;

- моментальність оплати;

- швидкість отримання даних про рух грошових потоків в електронному вигляді;

- можливість приймати платежі на невеликі суми;

- безвідкличність платежу (відсутність чарджбеку – повернення коштів покупцеві з одного з рахунків клієнта, ініційоване ЕПС).