logo
derzhavnij_vischij_navchal_nij_zaklad

Проблеми проведення санаційного аудиту підприємства

Необхідною складовою цілісної системи антикризового фінансового управління підприємством є санаційний аудит. Він проводиться з метою підтвердження (чи не підтвердження) спроможності підприємства до продовження фінансово-господарської діяльності. Варто зауважити, що, на відміну від звичайного аудиту, санаційний аудит зводиться не до перевірки достовірності звітності підприємства, а до підтвердження реальності та достовірності плану санації.

Необхідність проведення санаційного аудиту зумовлена потребою користувачів у інформації про фінансовий стан суб’єкта господарювання та реальність санаційної концепції [1, с. 57]. Відображені у санаційній концепції вихідні дані про оперативний (фактичний) і стратегічний стан підприємства оцінюють за результатами поглибленого аналізу його фінансово-господарського стану. При цьому послідовно аналізують виробничо-господарську діяльність, фінансовий стан підприємства, його роль і місце на ринку тощо [2, с. 258-260].

Згідно з міжнародними нормами корпоративного управління, стандартами ведення фінансового обліку та складання звітності (IAS/IFRS/ ПсБО), стандартами аудиторської діяльності (ISA), фундаментальним принципом фінансово-господарської діяльності підприємств, складання фінансової звітності та перевірки її достовірності є припущення про потенційну життєздатність підприємства.

Якщо в попередніх звітних періодах підприємство було рентабельним і не мало проблем з ліквідністю, аналіз потенційної життєздатності проводиться поверхнево, на основі оцінки лише ключових параметрів діяльності. Якщо ж індикатори раннього попередження сигналізують про загрозу фінансової кризи, то оцінка безперервності діяльності трансформується в оцінку санаційної спроможності підприємства. Санаційна спроможність – це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають здатність до успішної реалізації антикризових заходів та його фінансового оздоровлення.

Оцінка потенційної життєздатності підприємства здійснюється на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та оцінки реальності наявних планів. Залежно від рівня загрози фінансової кризи предметом санаційного аудиту може бути система звичайних планів (бюджетів) підприємства, бізнес-плани або плани антикризових заходів, а також базова інформація, на підставі якої зазначені плани були розроблені.

На сьогодні ринок послуг із санаційного аудиту є недостатньо розвиненим. Це пояснюється тим що, досить часто послуги із санаційного аудиту підмінюються консалтинговими послугами щодо виведення підприємства з кризи. Такі послуги є відносно дешевими, стандартизованими і не тягнуть за собою особливої відповідальності для тих, хто їх надає. За відсутності такої ланки системи антикризового менеджменту як санаційного аудиту функціональна спроможність управління є досить низькою, про що свідчить вітчизняна статистика щодо динаміки справ про банкрутство та кількості фінансово-неспроможних підприємств [1, с. 60].