Основні напрями оптимізації фінансових потоків в логістичній системі підприємства

Одним із головних аспектів вирішення проблеми недостатності обігових коштів та їх нераціонального використання є створення ефективної системи управління фінансовими потоками. Одним із найважливіших і водночас найскладніших етапів управління фінансовими потоками підприємства є їх оптимізація – процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов та особливостей здійснення його господарської діяльності. Процес оптимізації фінансових потоків у логістиці передбачає забезпечення руху матеріальних потоків фінансовими ресурсами в необхідному обсязі, в необхідний час, з використанням найоптимальніших джерел фінансування.

Бланк І.О. у своїх працях виділяє три напрямки оптимізації фінансових потоків (ФП): збалансування, синхронізацію та максимізацію чистого грошового потоку [1]. По своїй природі, обсяг вхідних та вихідних ФП має змінний і важко передбачуваний характер. В діяльності будь-якого підприємства є періоди, коли виникає залишок тимчасово вільних грошових коштів і періоди, коли підприємство вимушене використовувати страховий запас для покриття непередбачених перевищень обсягу вхідного потоку вихідним (обумовлює зниження ліквідності, зростання ризику неплатоспроможності, зупинки операційного циклу). Розбалансованість і десинхронізація у часі позитивних та від`ємних ФП є тими факторами операційної діяльності, що підвищують ризик операційної неплатоспроможності підприємства і рівень збитків, створюючи ускладнення роботи фінансових менеджерів компанії. Тому, найвищий рівень ефективності досягається при співставленні, узгодженні обсягів та часу руху позитивних і негативних грошових потоків [2].

Методи збалансування дефіцитного ФП спрямовані на забезпечення зростання обсягу вхідного і зниження обсягу вихідного потоків. Зростання обсягу вхідного ФП в перспективному періоді може бути досягнуто за рахунок залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу, додаткової емісії акцій, залучення довгострокових фінансових кредитів, продажу фінансових інструментів інвестування, продажу невикористовуваних видів основних засобів. Знизити обсяг негативного ФП можна за допомогою скорочення обсягу та складу реальних інвестиційних програм, відмови від фінансового інвестування, зниження суми постійних витрат підприємства. Синхронізацію ФП у короткостроковому періоді можна забезпечити шляхом використання системи прискорення-уповільнення платіжного обігу (або системи «Лідс енд легс») [1]. Прискорення залучення грошових коштів може бути досягнуто за рахунок збільшення цінових знижок за готівковий розрахунок із реалізованої продукції, забезпечення часткової або повної передоплати за продукцію, що має високий попит, скорочення строків товарного кредиту, відкриття «кредитної лінії» у банку, використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості (облік векселів, факторинг, форфейтинг), прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості. Уповільнення виплат грошових коштів у короткостроковому періоді може забезпечуватись використанням флоута (суми коштів, на яку вже виписано платіжні документи – доручення, чеки, акредитиви – але яку ще не інкасовано одержувачем), скороченням розрахунків із контрагентами готівкою, збільшенням із погодженням з постачальниками строків надання підприємству товарних кредитів, заміною придбання довгострокових активів на їх оренду (лізинг), реструктуризацією портфеля отриманих фінансових кредитів шляхом переведення короткострокових у довгострокові. Підвищення суми чистого грошового потоку підприємства може бути забезпечено за рахунок зниження суми постійних і рівня змінних витрат, здійснення ефективної податкової політики, що забезпечує зниження рівня сумарних податкових виплат, здійснення ефективної цінової політики, що забезпечує підвищення рівня дохідності операційної діяльності, продажу невикористовуваних основних засобів і нематеріальних активів. Але при максимізації рівня синхронності і збалансованості ФП спостерігається наближення чистого грошового потоку до нуля. У такому разі маємо ситуацію наближення до повного використання вхідного ФП і забезпеченості грошовими коштами платіжних потреб підприємства. Для забезпечення максимізації ефективності оптимізації ФП задача фінансового менеджера полягає у дотриманні залишку грошових активів на кінець планового періоду на нормативному рівні страхового запасу.

Таким чином, оптимізація фінансових потоків підвищує ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства, забезпечує його фінансову стійкість та платоспроможність, створює резерви підвищення конкурентоспроможності, економічного росту та можливостей збільшення рівня та якості задоволення потреб споживачів, а, отже, головної мети існування логістичної системи будь-якого рівня.