logo
derzhavnij_vischij_navchal_nij_zaklad

Компаративістика як метод вивчення літератури в школі

Бурхливий розвиток нових педагогічних технологій, гуманістична орієнтація освіти зумовили зміну методологічних підходів до вивчення літератури в школі.

Враховуючи сучасний історичний етап розвитку України, необхідність розширення всебічних взаємин зі світовою громадськістю, чільне місце у вивченні українсько-зарубіжних культурних зв’язків належить порівняльному аналізу світової та рідної літератури.

Компаративне вивчення літератури – це можливість показати специфічні риси національного художнього розвитку, розкрити деякі загальні закономірності духовного життя народів світу, виявити загальне й особливе українського письменства в його домінуючих естетичних концепціях, жанрах, стилях, тематиці й проблематиці творів.

У процесі порівняльного дослідження відбувається формування духовно багатої, гармонійно розвиненої особистості з високими моральними ідеалами й естетичними потребами, що є одним із головних завдань сучасної освіти. Компаративний аналіз - це засіб виявлення нових резервів мислення у школярів, розвитку пам'яті, мовлення, творчих здібностей, реалізації здатності до встановлення міжпредметних асоціацій, поглибленого аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення.

Взаємозв'язане вивчення української та зарубіжної літератур буде ефективним за умови системного підходу до розв’язання цього питання. Компаративний аналіз слід запроваджувати у середніх класах, починаючи з простого зіставлення творів, що належать до однієї художньої системи, одного жанру і стилю, здійснюючи зіставлення на різних рівнях – теми, сюжету, композиції, жанрової структури, стилістики, фіксуючи при цьому, що в них повторюється і якою мірою, що редукується, що трансформується.

Наступний етап – аналітичне порівняння – пов'язаний із знаходженням оригінальних рішень у розкритті кожним із авторів "вічних" тем, образів, "мандрівних" сюжетів, мотивів, використанні ними новаторських художніх прийомів, розширення меж жанру тощо.

На підсумковому етапі учні роблять узагальнення, доходять висновків, за якими можна встановити глибину й результативність поведеного дослідження.

Міжнаціональні літературні взаємозв’язки – багатогранний процес, що включає низку аспектів, більшість з яких є визначальними у шкільній освіті.

Для ефективного проведення уроків порівняльного аналізу потрібно враховувати певні передумови: індивідуальні особливості читацького сприйняття учнями художніх творів; вікові можливості пізнавальної діяльності школярів; глибоке усвідомлення тем та ідей аналізованих творів, що стане ґрунтом порівняльного аналізу різнонаціональних літератур; встановлення зв’язку нового матеріалу з раніше вивченим; спрямування учнів на розв’язання проблемних та дослідницьких завдань; систематичне порівняння художніх явищ різнонаціональних літератур, а не епізодичне звернення до зіставлення деяких творів; розуміння літератури як мистецтва слова; розвиток естетичної культури.

У ході порівняльного вивчення літератури в учнів формуються вміння встановлювати факти генетичної спорідненості; характеризувати подібні або близькі явища; порівнювати літературно-мистецькі твори на різних рівнях структури (фоніка, лексика, граматика, синтаксис, фабула, сюжет, простір, час, семантика); специфікувати національні особливості художніх творів; відстежувати спільне в кількох творах і тим самим вибудовувати історико-типологічний ряд; відрізняти оригінальні твори від перекладних, переклад від переспіву та переказу; складати план порівняльної характеристики, писати твір з елементами порівняння.

Для вивчення та дослідження бажано відбирати твори, що є актуальними, доступними, художньо довершеними. У процесі компаративного аналізу важливо, щоб порівняння не використовувалося як самоціль. Воно повинно стати ключем для більш глибокого розуміння ідейно-естетичної сутності кожного з порівнюваних творів чи процесів, сприяти розумінню духовної єдності і національної своєрідності різних літератур.

Компаративний аналіз допомагає учням визначити місце рідної літератури у світовому літературному контексті, виховує повагу до інших народів, їхньої самобутньої культури.