Використання принципів юзабіліті на прикладі незалежного студентського інформаційного порталу ,,пороги”

Проблема застосування принципів юзабіліті на інформаційних сайтах належить до мало розроблених питань в українському журналістикознавстві. Це пов’язано з високими темпами розвитку Інтернет-технологій. Юзабіліті неодноразово ставало об’єктом зацікавлень таких вчених, як: І. Ашманов, О. Белішкін, І. Бурмістров, О. Іванов, Я. Нільсен, С. Хортон, Й. Якобсон та ін.

На сьогодні існує декілька визначень поняття ,,юзабіліті”. Спираючись на визначення О. Галахової, ,,юзабіліті означає концепцію розробки, за якою відбувається створення інтерфейсів програмного забезпечення, що спрямоване на естетичну і психологічну зручність їхнього використання’’ [1, 70]. Вигода від якісної послуги юзабіліті відображається в зниженні витрат на розробку і підтримку сайту, підвищення конкурентних переваг та збільшення економічного показника. Послуга юзабіліті стає невід’ємною частиною якісної оптимізації сайту [5].

Велике значення в юзабіліті має область реагування. На думку Я. Бірзула, ,, Область реагування – це ділянка в інтерфейсі, яка у відповідь на дію користувача пропонує йому який-небудь результат’’ [2]. Найчастіше областю реагування логотипу є прямокутник, відрізаний і зверстаний точно по краях логотипу. Саме така техніка використана при створенні незалежного студентського інформаційного порталу ,,Пороги”. Однак, Я. Бірзул стверджує, що краще до цього прямокутника додати по 5-10 пікселів із кожного боку. В такому випадку область реагування не змушує користувачів напружувати зір та спрощує користування сайтом [2]. Елемент логотипу на порталі є статичним.

Меню є не менш важливим елементом, ніж логотип, а для навігації і зручності пересування сайтом навіть важливішим. На незалежному студентському інформаційному порталі ,,Пороги” меню не статичне, а область реагування дещо більша, ніж ділянка тексту. Крім цього, кількість пунктів є оптимальною, тобто не перевищує семи.

Якщо посилання підкреслене (а воно має бути підкреслене, якщо перебуває в тексті), то варто змінювати сам колір посилання, не прибираючи підкреслення [3]. Саме такою позицією керуються дизайнери порталу: посилання виділені оранжевим та сірим кольорами (фірмові кольори сайту), а область реагування накладена тільки на посилання.

Правильне перемикання на першу та останню сторінки – важливий пункт списку. За статистикою, при спостереженні за користувачами, ці посилання використовують найчастіше [3]. Саме тому вони повинні бути досить великого розміру. Їх не варто представляти у вигляді поодиноких стрілок. На незалежному студентському інформаційному порталі ,,Пороги” перехід здійснюється за допомогою стрілок, підписаних відповідно ,,Початок” та ,,Кінець”. Щоб людина швидко зрозуміла, де вона знаходиться, активна сторінка виділена іншим кольором (сірим) і, що важливо, прибране посилання із цієї цифри.

Форма входу має знаходитися на першому екрані браузера, тобто відразу при відкритті сайту без використання смуги прокрутки [4]. На порталі ,,Пороги” ця вимога не витримана, однак поля розміщені у стовбець, мають однаковий розмір, що позитивно впливає на зручність роботи з сайтом. Але посилання ,,Забули пароль?” та ,,Зареєструватися” краще виводити навпроти кожного з полів відповідно.

Якщо вхід на сайт проводиться без перезавантаження сторінки, обов’язково потрібно показувати те, що інформація відправляється і обробляється [2]. На ,,Порогах” вхід на сайт відбувається із перезавантаженням сторінки.

Отже, простота здійснення завдань, які користувач може вирішити за допомогою сайту, повинна бути перевірена, а перешкоди на шляху їхнього вирішення – усунені. Cаме області реагування та посторінкова навігація в інтерфейсі надають змогу користувачеві зручніше користуватися сайтом. Тому дизайнерам при розробці цих елементів варто приділяти належну увагу розмітці та кожній деталі навігації. Елементи повинні гармоніювати між собою, мати розміри, пропорційні до виконуваних функцій. Також задля підвищення юзабіліті сайту варто дотримуватися чіткої графічної сітки і відступів від елементів.