Використання гіпоксітерапії в системі оздоровчих заходів для дівчат-підлітків з залізодефіцитною анемією

Дефіцит заліза є глобальною проблемою сучасності в плані охорони здоров'я людей всіх країн світу, оскільки близько 2,1 млрд. людей планети мають прояви дефіциту заліза, з яких 1,2 млрд. страждають залізодефіцитною анемією (ЗДА). ЗДА є найпоширенішим анемічним синдромом і становить приблизно 80% від всіх видів недокрів'я в жителів планети. Найбільш уразливими відносно розвитку ЗДА групами населення є жінки дітородного віку, вагітні, діти й підлітки. За даними епідеміологічних досліджень, проведених у різних країнах світу, залізодефіцитна анемія відзначається в 65% дітей і підлітків [1].

На сьогоднішній день проблема лікування анемій взагалі, і, зокрема, ЗДА у дівчат-підлітків з різним ступенем зниження гемоглобіну остаточно не вирішена. Необхідні подальші дослідження в цій галузі. Досить актуальним є пошук нових, немедикаментозних засобів для диференційованої корекції даної патології [2].

На сучасному етапі все більше поширення здобуває нова модифікація гірського клімату - нормобаричне інтервальне гіпоксичне тренування (НГТ), як найбільш зручний, на думку А.З. Колчинської, у використанні метод.

Під дією гіпоксії збільшується кількість еритроцитів, що було встановлене ще в минулому сторіччі. Пізніше сформульовано загальне положення - на кожні 2,7 % зниження кисню в газовій суміші відбувається зростання кількості гемоглобіну на 10%. Ці зміни в периферичній крові спостерігаються протягом 2-3 тижнів. Змінюється також і спектр гемоглобіну Крім того, в еритроцитах накопичується 2,3 - діфосфогліцерат - з'єднання, яке полегшує віддачу кисню гемоглобіном. Такі реакції є реакціями швидкого реагування на зниження парціального тиску кисню. Також в периферичній крові з'являються ретікулоцити, що свідчить про стимуляцію кісткового мозку. Приведені дані дають можливість застосовувати метод НГТ для лікування захворювань системи крові - анемій гіпопластичних, залізодефіцитних, токсичних, радіаційних, а також анемій вагітних [3].

З метою оцінки ефективності застосування гіпоксітерапії в системі оздоровчих заходів для дівчат-підлітків з залізодефіцитною анемією нами були обстежена група школярок підліткового віку, які одержували традиційне для даної нозології лікування та група їх ровесниць які, крім традиційного лікування, пройшли курс нормобаричної гіпоксітерапії.

Хворим були запропоновані наступні режими НГТ:

- Втягуючий тренувальний режим. Тривалість окремого періоду гіпоксичної експозиції - 1 хв, пауза нормобаричної респірації - 1 хв. Кількість повторних експозицій в одній серії - від 3 до 6 разів. Кількість серій в одному сеансі НГТ - 3-4. Пауза нормобаричної респірації між серіями - 5 хв. Зміст О₂ у вдихуваному повітрі - 12%. Застосовувався на протязі 2 тижнів. Цей режим застосовується на початковому етапі тренування, при поновленні занять після змушеної перерви, а також при будь-якій різкій зміні умов і способу життя тих, що займаються.

- Базовий тренувальний режим. Тривалість окремого періоду гіпоксичної експозиції - 3-5 хв, пауза нормобаричної респірації - 5 хв. Кількість повторних експозицій в одному сеансі - 10-12 разів. Зміст О₂ у вдихуваному повітрі - 14-15%.

Нормобаричне інтервальне гіпоксичне тренування застосовувалося протягом 4 тижнів, 4-5 разів у тиждень при регулярному медичному контролі.

Порівняльний аналіз величини досліджуваних показників у дівчат-підлітків з залізодефіцитною анамією дозволяє констатувати більш значущі результати в групі, де використовувалось, крім традиційних заходів, нормобаричне гіпоксичне тренування. Так достовірно вищим на 5% у дівчат основної групи був показник гемоглобіну, на 9% - феритин сироватки, на 14% - кольоровий показник крові. На 10% достовірно нижчою була загальна залізозв’язуюча здатність сироватки, що є при залізодефіцитній анемії позитивним фактором. Майже на 28% достовірно кращим був показник сироваточного заліза. Отримані результати є свідченням ефективності засобів гіпокситерапії та їх доцільності використання для даної категорії осіб.