Тінізація економіки україни та напрями її подолання

Тіньова економіка здійснює значний негативний вплив на всі соціально-економічні процеси, які відбуваються в суспільстві. Ігнорування такого суперечливого явища, як тіньова економіка, спричиняє серйозні помилки при визначенні макроекономічних показників, та неадекватну оцінку найважливіших процесів і тенденцій, тактичні та стратегічні прорахунки щодо забезпечення конкурентоспроможності економіки. Тіньова економіка як господарське явище є притаманною усім соціально-економічним системам. Ця категорія виражає незаконні (нелегальні, злочинні) засади і одночасно економічний характер цієї незаконної діяльності.

Вчені-економісти не сходяться на думці щодо методик визначення рівня тіньової економіки. Найчастіше використовують методи оцінки, які умовно поділяють на дві групи: мікрометоди (прямі) та макрометоди (непрямі). Мікрометоди базуються на чітко спланованих опитуваннях та анкетах, які носять добровільний характер, або на податкових перевірках. Проте найчастіше вони дають занижену оцінку, оскільки мають тенденцію недооцінки обсягів тіньової економіки через неповноту інформації, надану населенням під час опитувань. Макрометоди базуються на макроекономічних показниках офіційної статистики, даних податкових та фінансових органів, найчастіше дають завищену оцінку. Специфіка кожної країни, нестача статистичних даних вимагають в кожному окремому випадку вибирати сприятливий метод або використовувати комплекс різних методів. В Україні використовуються такі методи визначення тінізації економіки України: метод «витрати населення – роздрібний товарообіг»; фінансовий метод; монетарний метод; електричний метод; метод збитковості підприємств.

Розглянувши всі аспекти тіньової економіки можна зробити висновок: наявність тіньової економіки має як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивні наслідки: забезпечення зайнятості населення та додаткових доходів, вплив на коригування недосконалої політики влади, джерело підприємницького досвіду і можливість його реалізації. Негативні наслідки: втрати бюджету та підвищення тиску на легальну економіку, зниження ефективності макроекономічної політики, погіршення конкурентного середовища для легального бізнесу, створення умов для криміналізації суспільства, корупції та хабарництва, зниження соціальної захищеності працюючих, деформація структури економіки, високий рівень недостовірності інформаційно-статистичних даних. Незважаючи на позитивні наслідки держава має проводити політику детінізації. Механізмами детінізації на сучасному етапі можуть бути:

• реформування національної системи фінансового контролю за здійсненням протизаконної діяльності;

• створення інституту представників митної та податкової служби в зарубіжних країнах (для обміну інформацією про оподатковування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів підприємництва);

• запровадження моніторингу за внутріфірмовими цінами в межах холдингових компаній.

Застосування цих механізмів допоможе легалізувати тіньову економіку, що згодом буде конкурентоспроможною та посяде гідне місце у глобальній економіці ХХІ століття.