Методологічні основи аналізу функціонування сфери фізичної культури та спорту у ринкових відносинах

В науковій праці застосовано теоретичний підхід, згідно якому функціонування сфери фізичної культури та спорту слід розглядати, як взаємодію різних систем. В основу такого підходу пропоную розглянути різні системи, які обумовлюють специфіку ринкових відносин у спортивній галузі.

У сфері фізичної культури та спорту можна виділити систему соціально-економічних відносин, яка поділяється на підсистеми: 1.ринкові відносини у фізичному вихованні; 2.ринкові відносини в оздоровчій фізичній культурі; 3.ринкові відносини у спорті. Відповідно до цільового призначення ці підсистеми визначають функціонування: 1.сфери фізичного виховання; 2.сфери оздоровчої фізичної культури та масового спорту; 3.сфери вищих досягнень. Кожна з підсистем має макрорівень, мезорівень, мікрорівень [1].

Аналіз ринкових відносин на рівні макроекономіки дозволяє за визначенням В.Андреффа, здійснювати оцінку місця економіки спорту у національній економіці, розглядати зв'язки між фінансовою та спортивною сферою. Мезоекономіка відображає нерівномірність розвитку окремого виду спорту та спортивної промисловості. Мікроекономіка характеризує економічне становище спортсмена, клубу і вивчає економічну діяльність муніципалітетів у сфері фізичної культури і спорту [2].

Методологічне значення має виявлення компонента системи ринкових відносин, що містить системоутворюючі засади. Пропоную розглянути фізкультурно-спортивні послуги (ФСП) саме, як фундаментальний компонент спортивної сфери. ФСП- це товар, який має відповідні загальноекономічні властивості, головним з яких є споживча корисність і вартість послуг. Також являє собою діяльність фахівців з фізичної культури і спорту, що базується на споживанні специфічних економічних ресурсів і спрямована на досягнення соціально значущих результатів.

Наступна система, яку слід розглянути для аналізу функціонування сфери фізичної культури та спорту - система ринкових відносин окремої країни у спортивній діяльності. Вона водночас є підсистемою систем вищих соціальних рівнів - глобальної(світової) системою ринкових відносин, системою ринкових відносин у міжнародному фізкультурно-спортивному русі та національної системи ринкових відносин. На формування та розвиток цієї системи має вплив зовнішнє середовище - суб'єкти економічної діяльності інших галузей народного господарства. Цей вплив призводить до взаємодії спортивних організацій, представників бізнесу та представників засобів масової інформації [1].

Треба відмітити, що механічне запозичення спортивними організаціями досвіду розвинених країн може не лише не принести користі, а й зашкодити розвитку й функціонуванню фізичної культури та спорту в Україні. Це обумовлено істотними відмінностями в організації спорту та економічному розвитку. Можливе лише часткове впровадження інноваційних методів розвитку спорту, детальний синтез та аналіз методів розвитку спортивної організації, створення теоретичних та методичних розробок, докорінне реформування системи фізичної культури та спорту.

У ході аналізу літератури можна виділити методологічні основи аналізу функціонування сфери фізичної культури та спорту :

1. Природне існування того, що може бути вирізнене, як значущий досвід у спортивної практики.

2. Існування того, що вирізнено як важливий досвід, після того, як було проведено роботу з вирізнення зі всієї різноманітності світового досвіду об'єкта.

3. Існування досвіду у процесі вивчення та зіставлення його з досвідом інших країн.

4. Існування досвіду у процесі узагальнення, та його впровадження на окремо взятій спортивній організації.

5. Існування досвіду і впровадження в майбутніх побудовах функціонування фізичної культури та спорту.

6. Існування досвіду у "живому" функціонуванні у тих галузях спортивної практики, де необхідні перебудови [3].

В процесі дослідження були виявлені особливості функціонування фізичної культури та спорту, розглянуті основні системи, які взаємодіють між собою, виділенні методологічні основи аналізу спортивної організації. Слід відмітити, що ринкові відносини сфери фізичної культури та спорту на будь-якому етапі свого розвитку являють цілісну систему, усі елементи якої перебувають у чіткому зв'язку.