logo search
derzhavnij_vischij_navchal_nij_zaklad

Реабілітація студентів засобами туризму

Відпочинок є важливим моментом у житті людини, поряд з виробничою діяльністю. Його форми, види і якість визначають успішність реабілітаційних процесів та інтеграції молоді у суспільстві.

Сучасна система соціально – педагогічної роботи з молодими студентами поступово набуває нового змісту, форм та функцій. Замість традиційного підходу до студента, на перший план висувається концепція «культурного плюралізму», в основі якої гуманістична ідея про право кожного індивіда брати участь у житті суспільства [2,115].

Туризм є унікальним засобом рекреації і реабілітації для студентів, оскільки його функції відповідають реабілітаційним задачам, включають різноманітні механізми реабілітації і самореабілітації, за умови активної участі в процесі самого студента. Саме туризм можна вважати одним з найоптимальніших засобів реабілітації з наступних міркувань:

По – перше, туризм – це рухова активність. Відомо, що рух має велике значення у розвитку людини з перших хвилин життя. Рух різних частин тіла, тіла у цілому, пересування у просторі – необхідний фактор розвитку фізичних і психофізіологічних якостей організму протягом усього життя. Захворювання призводять, як правило, до зниження рухової активності, сприяючи тим самим зниженню психічної і фізичної стійкості організму. Через туризм здійснюється терапія і профілактика психосоматичних захворювань, підтримання фізичної форми і здоров’я.

По – друге, туризм створює середовище для спілкування, у якому студент взаємодіє з іншими студентами, встановлює соціальні контакти і має можливість виконувати різні соціальні ролі. Спорт і туризм створюють можливість встановлювати незалежні і різноманітні контакти, що допомагають отримати впевнену і ефективну життєву підтримку.

По – третє, відтворююча функція туризму направлена на відновлення сил, витрачених під час навчання. Відпочинок при цьому має активний характер, включаючи різноманітні розваги, які допомагають пізнати світ, познайомитися з новими людьми, дізнатися про невідомі раніше традиції, звичаї.

По – четверте, екологічність туризму як виду діяльності. Сприятливий клімат, гарна природа, природні та історичні пам’ятки – усе це сприяє позитивному психоемоційному настрою, що також є реабілітуючим фактором.

По – п’яте, туризм надає можливість для розвитку особистості. Пізнання історії, культури, життя інших людей несе у собі великий гуманітарний потенціал, збагачує молоду людину, розширює світогляд [1,45].

Для ефективного використання туризму в якості реабілітаційного засобу для студентів необхідно дотримуватися наступних правил і умов.

  1. Вид туризму підбирається у залежності від фізичної форми студента, у відповідності до програми реабілітації, також має враховуватися і персональний інтерес, бажання, фінансові можливості, очікуванні реабілітаційні результати.

  2. Туризм має бути безпечним для студентів.

  3. Туристична діяльність обов’язково має передбачати огляд пам´яток.

  4. Студент повинен мати деяку фізичну підготовленість, готовність долати труднощі психологічного характеру, несприятливі погодні умови.

  5. Туризм має усувати комплекси, приносити задоволення.

  6. Форми туризму мають відповідати індивідуальності. Дуже важливі методичні тренінги.

  7. У туризмі фізичні навантаження і умови мають бути адекватними стану здоров’я.

Для студентів саме із занять спортом і туризмом може розпочатися активне життя. Туризм і спорт тісно взаємопереплітаються у програмах туристських походів, що допомагає набути фізичні навички, підвищує м’язову силу, формує колектив однодумців, створює комфортну психологічну атмосферу.

Включення у соціум, впевненість у собі, активність у проведенні вільного часу, навички і вміння активного будування життя, адекватна поведінка – ось критерії успішного процесу інтеграції студентів у суспільство [3,84].