Вивчення впливу екстремальної ситуації на кардіореспіраторну систему студентів факультету фізичного виховання

Однією з важливих проблем біології і медицини є питання про вплив несприятливих чинників, що постійно змінюються. Наприклад, фактори зовнішнього середовища та їх вплив на різні групи населення, умови життя. Протягом останнього сторіччя інфекційні захворювання, за винятком вірусних, відсунулися на другий план, а головне місце серед хвороб, що призводять до смертельного виходу, є хвороби серцево-судинної системи такі як інсульт, інфаркт, ішемічна і гіпертонічна хвороби [2, 3]. Як свідчать дослідження важливу роль, у виникненні цих захворювань, грає надмірно інтенсивна і тривала стрес-реакція. Вивчення механізмів впливу стресу на організм дає можливість проведення профілактики негативного впливу стресу [4, 5].

Мета нашого дослідження: з'ясувати вплив стрес-реакції (іспитів) на кардіо-респіраторну систему організму студентів ІІІ курсу факультету фізичного виховання ЗНУ.

Дослідження було проведено в VI семестрію У якості екстремальної ситуації була використана екзаменаційна сесія. Були обстежені студенти ІІІ курсу в кількості 10 чоловік.

Завдання дослідження:

1. Визначити функціональний рівень серцево-судинної системи студентів, що обстежуються.

2. Визначити рівень функціонування дихальної системи студентів, що обстежуються.

3. Порівняти показники кардіореспіраторної системи на І і ІІ етапі обстеження.

Для виконання поставлених завдань використовувалися методи:

• непряма тонометрія за Коротковим;

• варіаційна пульсометрія за Баєвським Р.М.;

• визначення частоти дихання візуальним методом;

• спірометрія;

• статистична обробка отриманих даних за Лакіним.

Дослідження проводилися в учбово-науковій лабораторії біохімії і фармакології спорту при кафедрі медико-біологічних основ фізичної культури ЗНУ в два етапи:

І – протягом семестру (VI семестр) і ІІ – під час весняної сесії. Аналіз отриманих даних показав, що протягом семестру (І етап обстеження) показники дихальної функції і функції кровообігу такі як: ЧСС, ДО, ХОД, ЖП, а також АТс, АТд, АТп, СОК, ХОК відповідали в стані спокою віковій нормі [1].

Аналіз ЕКГ показав досить високий рівень функціонування серцево-судинної системи, а показники математичного аналізу серцевого ритму визначили помірне переважання регуляції парасимпатичного відділу нервової системи в роботі ССС, тому що ∆х дорівнює 0,15 ± 0,02 секунди, Ао 60% ± 2,0, а інтегральний показник - індекс напруги відповідав 49 ± 4,0 (а.о.).

Екзаменаційне навантаження під час весняної сесії істотно вплинуло на досліджувані показники. Частота подиху вірогідно зросла від 16 ± 0,9 разів у хвилину до 18 ± 0,5 разів у хвилину, тобто на 12,05% (р<0,05). Дихальний об'єм (ДО) зменьшився на 6,45%, при цьому хвилинний об'єм дихання недостовірно несуттєво збільшився. Досліджувана ситуація ще більше впливала на показники гемодинаміки: АТс збільшився на 13,27%, АТд – вірогідно не змінився, АТп зріс на 21,8%, що говорить про функціональну напругу серцево-судинної системи в екзаменаційний період. Дані варіаційної пульсометрии показали, що контур регуляції роботи серцево-судинної системи змінився у бік дизрегуляції з явним переважанням симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Так варіаційний розмах (∆х) на ІІ етапі обстежень дорівнює 0,05 ± 0,002 секунди, амплітуда моди (АМо) 87 ± 3,0, а індекс напруги зріс до 485 ± 16 (а.о.).

Отримані нами дані дозволяють зробити висновки:

– навчальне навантаження протягом семестру не викликає напруги в роботі кардіореспіраторного блоку, тобто досліджувані показники відповідали віковій фізіологічній нормі;

– екстремальна ситуація відбила стрес-реакцію в період екзаменаційної сесії, тому що досліджувані нами показники дали адекватну реакцію мобілізації дихальної і серцево-судинної систем, що свідчить про їхню функціональну напругу.