Забезпечення якості вищої освіти шляхом впровадження компетентнісного підходу

В сучасних умовах розвитку необхідно не лише забезпечити рівень професійної підготовки, але й характер соціального існування в професійному житті. Знання, навики та вміння повинні буди доповнені та трансформовані в нову якість розвиненими здібностями, отриманими цінностями та готовністю до різноманітних ситуації змін. Саме це характеризують компетентності, що відображають більш високий рівень розвитку [1, с. 209-211].

Як зазначає дослідник Лебедєв О.Е. [2], компетентністний підхід – це сукупність загальних принципів визначення цілей освіти, відбору змісту освіти, організації освітнього процесу й оцінки освітніх результатів.

З огляду на це і якість освіти повинна розглядатись дещо під іншим кутом, як комплекс характеристик компетенцій та професійної свідомості, що відображають здатність спеціаліста здійснювати професійну діяльність у відповідності з вимогами сучасного етапу розвитку економіки, на певному рівні ефективності та професійного успіху, з розумінням соціальної відповідальності за результати професійної діяльності [1, с.79].

В строгому формулюванні компетенції розглядаються як комплекс сформованих в процесі освіти або в результаті накопиченого практичного досвіду можливостей ефективної поведінки в певних життєвих ситуаціях та в професійній діяльності.

Ці можливості визначаються комплексом знань, навичками та вміннями, розумінням ситуацій та проблем, життєвою позицією, структурою цінностей, мотивацією поведінки, готовністю до певних видів та рольової структури діяльності. Все це формується в процесі освіти та відображає її результат.

Орієнтація освіти на її результат потребує нового підходу до забезпечення якості освіти, критеріями її оцінки, нового підходу до організації освітнього процесу та керування ним. Ця ідея відображається в змісті компетентнісного підходу до освіти.

Якість освіти – це комплекс характеристик освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості [1, с.77]. Можна виділити три групи її характеристик: якість потенціалу досягнення мети освіти, якість процесу формування професіоналізму та якість результату освіти.

Говорячи про якість потенціалу освіти, треба сказати, що перший крок у цьому напрямку вже зроблено – сформовано цілі освіти та намічено план дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське та світове освітнє співтовариства (наказ МОН України № 612 від 13.07.2007 р.). Наступним кроком тепер повинно бути розробка освітніх стандартів на основі компетентнісного підходу, на чому й наголошує Міністерство освіти та науки України у рішенні колегії "Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства" (від 2 березня 2007р. протокол № 3/1-4), в якому одним із пріоритетних завдань постає забезпечення розробки стандартів вищої освіти нового покоління, сформованих на основі компетентнісного підходу до визначення змісту підготовки і системи кредитів ECTS.

Для забезпечення якості процесу освіти в межах компетентнісного підходу необхідно:

• ліквідувати прірву, що утворилася між теорією вищої школи та практикою життя, це можна забезпечити лише за умов тісної співпраці вищих навчальних закладів з потенційними роботодавцями;

• розробити систему підготовки викладачів нового покоління, в якій головну увагу звернути на структуру та глибину знань, педагогічні навички, творчий потенціал, нові технології навчання, методологічну культуру [1, с. 66];

• розробити механізм впровадження в систему вищої освіти розвивальних технологій навчання;

• збільшити використання інформаційних технології в процесі навчання.

Якість результату освіти з точки зору компетентнісного підходу повинна вимірюватись якістю та переліком набутих випускником компетентностей.