Специфіка організації англомовних словників, побудованих за тематичним принципом

Словникові довідники відіграють велику роль у сучасному світі. Словникова форма подачі матеріалу (зручна для оперативного одержання необхідних відомостей) стає все більше популярною в наш динамічний, інформаційно насичений час. Французький лексикограф Алан Рей назвав сучасну цивілізацію цивілізацією словників [4, 75].

На сьогоднішній час проблеми, пов’язані з укладанням словників, є предметом наукових дискусій таких лінгвістів, як Е.М. Верещагін, В.В. Виноградов, В.В. Дубичинський, Р.Ю. Кобрін, Л.П. Ступін. Ряд робіт присвячено вивченню словників, побудованих за тематичним принципом [Баранов О.С. 2007; Богданович Г.Ю., Воронцова І.А. 2006, Гетьман І.М. 1993; Караулов Ю.Н. 1976; Мартинюк А.Я. 2002; Морковкін В.В. 1973].

Ми звикли, що лексичний матеріал у словниках найчастіше розташований за алфавітом. Але з найдавніших часів використовувався інший спосіб організації матеріалу – за змістовою близькістю. Найперші лексикографічні довідники виникли на початку 3 тис. до н.е. в Месопотамії, у культурі шумерів. Ці словники називалися «силобаріями» – глиняні таблиці, на яких у вертикальних стовбчиках подавалися списки окремих слів. На початку 2 тис. у Стародавньому Єгипті формується тематична лексикографія. Словники, які укладалися тут отримують назву «онамастикони». Це списки слів, які згруповані за класами предметів ("Онамастикон Аменемопе"). Тематичний принцип розташування лексичних одиниць використовувався в лексикографічній практиці Стародавньої Індії (II ст. до н.е.), Китаю (VII ст. до н.е.), Греції (I ст.. до н.е.), слов’янських держав (XIV ст.).

У середньовічній Англії, починаючи з VІІ ст. укладаються глосарії в яких пояснюються складні для розуміння слова латинських текстів. Найчастіше слова в них систематизувалися в алфавітному порядку: «Корпус Глосарі» 725 р. Крім алфавітного, в той час був широко розповсюджений тематичний порядок слів. Найбільш відомим глосарієм цього типу є список абата Ельфрика (Abbot Aelfric) X ст.

Головними завданнями словників побудованих за тематичним принципом завжди вважалися: експліцитне відображення системно-семантичних відношень між лексичними одиницями, систематизування понять певної галузі знань; виявлення знань індивідуума або групи індивідуумів, узагальнення списка усіх слів мови [1, 5]. Існують різні типи ідеографічних словників , кожен з яких має свої особливості, це: а) ідеографічний словник-тезаурус; б) аналогічний словник; в) тематичний словник навчального типу [6, 123].

Деякі дослідники, такі як П.Н. Денісов та Л.А. Новікова вважають, що ідеографічні словники не є досконалими. Отже, питання про укладання більш зручних ідеографічних словників до цього часу ще не є вирішеним. Мета нашого дослідження – вивчення словників побудованих за тематичним принципом з урахуванням історії їх створення та особливостей організації.

Провівши аналіз макроструктури і мікроструктури словників «Longman Lexicon of contemporary English» (Tom McArthur), «Roget’s International Thesaurus of English Words and Phrases» та «The Oxford-Duden Dictionary» можна зробити висновок, що тематичне розташування лексичного матеріалу має низку важливих переваг, а саме:

1) дає можливість зрозуміти системну природу мови;

2) вичерпно відображає системні семантичні зв’язки між словами;

3) сприяє вирішенню проблеми «забутого слова»;

4) допомагає при укладанні словника синонімів та антонімів;

5) для студента є незамінним довідником при вивченні тематичних пластів лексики;

6) надає більше можливостей для ознайомлення з реаліями країни, мова якої вивчається, тобто зі специфікою її життя, побуту, культури, відображеними у мові;

8) надає величезну допомогу тим, хто працює зі словом: письменникам, журналістам, політикам, тобто тим, хто створює тексти.

Отже, словник побудований за тематичним принципом, є помічником у дослідницькій роботі над різними лінгвістичними проблемами, він – важливий інструмент, що допомагає мовознавцям у пошуках відповідей на поставлені запитання. Але необхідно пам’ятати, що ідеографічний словник лише тоді розкриває всі свої переваги, коли тематичний принцип розташування лексичних одиниць поєднується з алфавітним.