Формування кадрового потенціалу освітньої сфери Запорізької області

Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Економічні перетворення, що здійснюються в регіоні, потребують якісно нового кадрового потенціалу, здатного вивести економіку з кризи і надати їй динамічного розвитку. Це зумовлює необхідність глибокої аргументованої оцінки сучасного стану підготовки кадрів в області, прогнозування кадрового забезпечення, розробки теоретико-методологічних засад, методів та шляхів підвищення ефективності розвитку системи відтворення кадрового потенціалу.

В економічній та управлінсько-педагогічній теоріях були спроби наукового обґрунтування прогнозів та визначення потреб у педагогічних кадрах для системи освіти і розробки рекомендацій щодо формування замовлення їх підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах. Але ці рекомендації часто носили абстрактний характер, не враховували соціально-економічних реалій суспільного розвитку того чи іншого історичного періоду.

З кожним роком у регіоні стає відчутнішим дефіцит кваліфікованих педагогічних кадрів, загальна кількість педагогічних працівників зменшується, що зумовлено в основному зменшенням контингенту учнів та соціальною незахищеністю педагогів.

Недостатня робота по удосконаленню процесу формування кадрового потенціалу освітньої сфери приводить до багатьох негативних наслідків.

У зв’язку з відсутністю науково обґрунтованої системи педагогічної профорієнтації учнів та механізму їх відбору до вищих педагогічних навчальних закладів маємо в області низький відсоток вступу за цільовими направленнями – 52 %, що демонструє важливість удосконалення зазначеної практики, підвищення ефективності профорієнтації та довузівської підготовки. Запровадження в загальноосвітніх навчальних закладах регіональної програми по профорієнтації учнівської молоді надасть змогу посилити роботу в цьому напрямку за умови участі всіх учасників навчально-виховного процесу: учителів, учнів та обов’язково батьків, шкільного психолога.

Недостатня професійна зорієнтованість випускників педагогічних вузів, малоефективна робота по адаптації молодих спеціалістів у педагогічних колективах, а також незадоволення розміром заробітної плати, відсутність у місцевих бюджетах коштів на поліпшення житлових умов призводить до того, що молоді фахівці звільняються. Найчастіше це фахівці віком до 30 та стажем роботи до 5 років.

Педагогічні вищі навчальні заклади області випускають достатньо дипломованих спеціалістів, але до школи потрапляють далеко не всі навіть з тих, хто навчався за державним замовленням.

За статистикою майже 50 % випускників, які навчались за державним замовленням не дотримались умов тристоронньої угоди "вищий навчальний заклад – студент – роботодавець", і не повернулись на працевлаштування до району. Основними причинами є продовження навчання, переведення на іншу форму навчання, за сімейними обставинами.

Система професійної підготовки педагогічних кадрів – цілісний процес, у структурі якого особливе місце посідає діяльність молодого вчителя після закінчення вищого навчального закладу та адаптація до учительської професії. Необхідно звернути особливу увагу на проведення роботи щодо ефективного залучення молодих фахівців до роботи в закладах освіти області, виявлення талановитої активної молоді серед педагогів, створення умов для просування по службі перспективних молодих фахівців. Особливу увагу слід приділити питанням організації педагогічного шефства та наставництва після працевлаштування молодого фахівця, запровадження проведення конкурсів, консультацій, семінарів, лекцій тощо.

З метою формування ефективного та якісного кадрового потенціалу необхідно здійснювати довгостроковий прогноз потреби за допомогою стратегічного та тактичного планування у педагогічних кадрах; встановити, фахівці з яких предметів будуть особливо необхідні в майбутньому, на яку спеціальність треба звернути увагу та збільшити заздалегідь обсяг прийому за державним замовленням та цільовими направленнями.

Як висновок, слід зазначити, що якісна робота по формуванню кадрового потенціалу освітньої сфери не можлива без нормативної підтримки як на регіональному так і на державному рівнях. Створення сучасної нормативної бази надасть змогу для подальшого безперешкодного всебічного розвитку і удосконалення системи освіти, формування перспективного педагогічного кадрового потенціалу.