§3.3. Лінійно-функціональна та лінійно-штабна структури

Утворюється з лінійної структури (рис. 3.2, 3.3) додаванням підрозділів, які утворюють функціональний ( горизонтальний ) розподіл праці : як на верхніх, так і середніх рівнях управління. Розподіл управління з 1рівня на інший здійснюється як за лінійним, так і за функціональними ознаками. Забезпечує такий поділ управлінської праці, при якому лінійні ланки управління забезпечують впровадження рішень та контроль, а функціональні ланки здійснюють розробку, оцінку та вибір рішень, здійснюють консультації поточної діяльності, перебираючи на себе переважний обсяг аналітичної роботи.

Рис.3.2. Розподіл праці в лінійно-функціональній структурі торгівельної організації ( частина ОСУ лінійна ).

Перевагами такої структури є те, що швидкість управління поєднується з функціональною обґрунтованістю. До недоліків слід віднести те, що структура ускладнюється, відповідальність розпорошується, оскільки у керівників підрозділів можуть бути суперечності.

Лінійно-штабна структура (рис.3.6) передбачає спеціально створені при лінійних керівниках підрозділи, які не володіють правом прийняття рішень і керівництва яким-небудь нижчестоящим підрозділом. Головна задача штабних підрозділів становить у наданні допомоги лінійному менеджеру у виконанні окремих функцій управління. Штабна структура включає штабних спеціалістів при вищих менеджерах. До штабних підрозділів може бути віднесена служба контролю, відділи координації і аналізу, групу сітьового планування, соціологічну, юридичну службу. Створення штабних структур – крок в бік поділу управлінської праці, перехідна структура від лінійної до лінійно-фунцкіональної .

Р ис.3.3. Фрагмент лінійно-функціональної структури будівельно-монтажного управління (БМУ).

До переваг цієї структури слід віднести: поглиблену підготовку управлінських рішень, вивільнення лінійних менеджерів від надмірного навантаження та можливість залучення фахівців, що є експертами в певній галузі.

Недоліками лінійно штабної структури є недостатньо чітка відповідальність, оскільки особа, яка готує рішення не приймає участі у його впровадженні. Крім того, зберігається тенденція до надмірної централізації та високі вимоги до кваліфікаційного рівня ОПР з різних функціональних галузей діяльності.