§9.1. Поняття функції «прийняття рішень» як складової сполучних процесів

Прийняття рішень як частина сполучних процесів – обслуговуюча функція, що обслуговує універсальні і специфічні функції менеджменту. Існує типово в управлінні схема прийняття рішень, яка включає діагностику проблеми, розробку, оцінку, вибір альтернатив.

Аспекти прийняття рішень:

1. прийняття рішень одночасно і легко, і важко. Легкість прийняття рішень, обумовлене відсутністю альтернатив, обмеженістю інформації про зовнішні і внутрішні процеси в організації, стилем керівництва (одноосібний). Важкість прийняття рішень обумовлена можливими альтернативами, складністю одержати достовірний прогноз про наслідки рішення, розмитими, неявними і неформалізованими критеріями, досвідом ОПР та його відповідністю.

2. найчастіший шлях прийняття рішень – індивідуальний, тобто такий, що створюється тільки на уявлення ОПР.

3. рішення можна вважати раціональними якщо воно спирається на інтуїцію, колективний досвід, достовірну і стислу інформацію про проблеми, а при виборі шляхів вирішення використано формалізовані методи прийняття рішень.

Формалізовані методи прийняття рішень.

Критерії обмеження і технологія розв'язання проблем подається у кількісному математичному вигляді, однозначному для тлумачення. Можна виділити етапи прийняття рішення в управлінні:

1. Актуалізація проблеми. До того як розпочати вирішення проблеми треба впевнитись, що вирішення є своєчасно-можливим і доцільним. Якщо проблему можна не вирішувати, то і не треба.

2. Діагностика проблеми. Вивчаються походження проблеми, зовнішні і внутрішні чинники, що її спричинили і вимагають її вирішення. Прогнозуються майбутні наслідки. Здійснюється пошук спеціальних методів прийняття рішень.

3. Формалізація проблеми. Зміст проблеми формалізується. Згідно з обраним методом прийняття рішень, встановлюється технологія вирішення проблеми, розробки і оцінки альтернатив. Згідно з методом зовнішніх і внутрішніх обставин рішення рішення перетворюються в обмеження. Факт вирішення проблеми, шлях порівняння альтернатив здійснюється за формальними критеріями.

4. Розробка альтернатив.

5. Оцінка альтернатив ОПР за встановленими критеріями;

6. Вибір альтернатив. Продовжується процес пошуку до розробки робочих планів і цикл менеджменту продовжується.