9.3.Ділові стратегії

Стрімкий розвиток технологій, вимоги споживачів, що зростають, жорсткість конкуренції на глобальному рівні, дерегулювання економіки, глибокі соціальні зміни - усе це відчиняє широкі можливості в різноманітних областях економічної діяльності. В умовах подібних змін успіх компанії багато в чому обумовлений спроможністю постійно коректувати свої стратегії. Перевага компаній ринкової орієнтації полягає в тісному взаємозв’язку їх корпоративних і ділових стратегій.

На рівні господарського підрозділу розробляється ділова стратегія (бізнес-стратегія) – стратегія, яка забезпечує довгострокові конкурентні переваги господарського підрозділу.

Ця стратегія часто втілюється в бізнес-планах і показує, як необхідно керувати різними видами бізнесу, щоб збалансувати портфель товарів та послуг. Ділова стратегія показує, як підприємство буде домагатися перемоги в конкурентній боротьбі, тому цю стратегію ще називають стратегією конкуренції. Для підприємств з одним видом діяльності корпоративна стратегія збігається з діловою [5, с. 26]

Ділова стратегія націлена на встановлення і зміцнення конкурентоспроможної довгострокової позиції компанії на ринку. Тому розробка ділової стратегії відбувається у наступних напрямках:

1. Визначення місця, де для даної фірми найбільші шанси виграти конкурентну боротьбу;

2. Розробка таких характеристик пропонованої продукції, які здатні виділити підприємство із середовища конкурентів;

3. Нейтралізація конкурентних мір супротивників;

4. Гнучке реагування на зміни в галузі та в економіці в цілому, у політиці та в інших сферах;

5. Об’єднання стратегічних ініціатив функціональних підрозділів;

6. Рішення актуальних стратегічних проблем.

Ділова стратегія також поширюється на плани по впровадженню особливих для корпорації стратегічних задумів (наприклад, розширення виробництва, заміна устаткування). На рис. 9.5. зображено фактори, що визначають ділову стратегію.

Рис. 9.5. Визначення ділової стратегії компанії

Стратегія конкуренції, як правило, буває одночасно атакуючою й оборонною — деякі дії можуть бути прямим наступом на ринкові позиції конкурентів або, з іншого боку, спробою нейтралізувати нові методи конкурентної боротьби. [3, с. 36-37]. Для досягнення цієї мети існують наступні конкурентні підходи: 1) намагатися отримати виробництво з низькими витратами; 2) досягти диференціації, яка заснована на якості, високих рівнях показників роботи та обслуговування, технологічної переваги, високої якості; 3) зосередити увагу на невеликій ніші ринку, де більш якісно виконувати роботу в порівнянні з конкурентами та задовольняти специфічні потреби покупців. [3, с. 36-38].

Різниця між сильною і слабкою діловою стратегією полягає в умінні розробляти заходи і підходи, які здатні забезпечити солідну конкурентну перевагу. Володіючи такою перевагою, компанія може розраховувати на більш високий рівень прибутковості, ніж у середньому по галузі, і на свій успіх. Без такої переваги компанія ризикує програти більш сильним конкурентам і залишитися на другорядних позиціях.

Виділяють 13 “заповідей” розробки успішних ділових стратегій:

1. Розробляючи і реалізуючі стратегії, віддавайте особливу перевагу діям, що дозволяють фірмі підсилити свою конкурентну позицію на тривалий термін.

2. Усвідомте, що ясна, послідовна конкурентна стратегія, добре розроблена і чітко реалізована, створює фірмі репутацію і визнану позицію в галузі, у той час як часто змінювана стратегія, спрямована на використання щохвилинних ринкових можливостей, принесе їй лише швидкоплинні поверхневі результати.

3. Уникайте стратегій “застряглого на пів шляху”, що представляють собою компроміс між більш низькими витратами та більш масштабною диференціацією, між більш-менш значною ринковою привабливістю.

4. Вкладайте кошти в створення міцних конкурентних переваг.

5. Дотримуйте тактики агресивного наступу для створення конкурентних переваг і тактики твердої оборони для їхнього захисту.

6. Уникайте стратегій, успішних тільки в найбільш сприятливих умовах.

7. Будьте обережні при дослідженні твердих чи негнучких стратегій, що не залишають фірмі можливості для маневру в умовах ринку, які постійно змінюються.

8. Не допускайте недооцінки дій конкурентів.

9. Остерігайтеся атакувати сильних конкурентів без достатніх власних переваг і засобів.

10. Майте на увазі, що атакувати слабкого конкурента значно вигідніше.

11. Уникайте зниження цін без достатньої переваги по витратах.

12. Остерігайтеся того, що надто агресивна політика може спровокувати з боку конкурентів умови війни і маркетингову “гонку озброєнь”.

13. Намагайтеся знайти найбільш значні розбіжності як товарів, так і їх використання й обслуговування при реалізації стратегії диференціації [6, с. 318-320].

Стратегічні дії необхідні для кожної функціональної сфери діяльності, щоб підтримати конкурентноздатність корпорації і загальної ділової стратегії. Стратегічна єдність і координація дій розмаїтих напрямів посилюють ділову стратегію.