logo
учеба / klivets

Зв’язок загальних конкурентних і виробничих стратегій

Стратегія

Виробничі стратегії (основні акценти)

Лідирування за рахунок зниження витрат (цін)

Контроль над витратами

Технологічний рівень виробництва з використанням досконалих методів виробництва

Заохочення раціоналізації та винахідництва

Високий рівень стандартизації

Автоматизовані метрологічні процеси тощо

Диференціація

Контроль якості продукції

Якість кожної операції

Гнучкість виробничого процесу

Високий рівень організації (складні процеси запуску/випуску)

Виробничі стратегії формуються на базі продуктових стратегій та стосуються прийняття рішень щодо:

Ступінь і темпи змін у виробництві залежать від прийнятого рівня та типу диверсифікації, темпів уведення нових і відмови від інших напрямків діяльності (бізнесу) з виготовлення продуктів, тобто від вимог зовнішнього середовища.

Наведемо приклади напрямків виробничих стратегій:

1. Використання існуючого виробничого потенціалу: виробництво товарів на діючому виробництві; модернізація виробництва; технічне переобладнання виробництва; реконструкція виробництва; коопераційні зв’язки щодо спільного використання потенціалу, в тому числі передача частини замовлень субпідрядникам; зниження матеріале-, фондо-, трудо-, енергомісткості виробництва; ліквідація «вузьких» місць, зокрема лімітів ресурсів; використання виробничих потужностей; підвищення продуктивності та ефективності виробничого процесу.

2. Стратегії створення нового виробництва: придбання нового виробництва; створення нового виробництва за рахунок нового використання існуючого виробничого потенціалу; створення нового структурного співвідношення між основним, допоміжним та обслуговуючим виробництвами тощо.

3. Стратегії змін у технологічному процесі: впровадження нових методів виготовлення продукції та технологій; зміни в технологічному рівні виробництва; використання нових матеріалів; підвищення рівня стандартизації тощо.

4. Стратегії поліпшення організації виробництва: тип системи (проектна, дрібносерійна, серійна, масова); спеціалізація виробництва; диверсифікація виробництва; конверсія виробництва; ритмічність виробництва; оптимізація розміщення виробничих процесів, ланок, обладнання тощо; система управління якістю виробництва; система управління виробничими витратами; впровадження АСУП тощо.