11.4. Виробнича стратегія

Визначення виробничих стратегій пов’язано з швидкістю та масштабами змін, які слід здійснити на підприємстві. Найважливішими параметрами, які треба враховувати при визначенні виробничих стратегій, є:

• обсяги продукції, які необхідно забезпечити (тобто виробничі потужності та виробничий потенціал);

• розриви між наявними та потрібними характеристиками виробничих процесів;

• масштаби виробничого потенціалу, рівень його гнучкості (інерційні характеристики);

• швидкість перетворень виробництва та адаптації необхідних інновацій (продуктів, матеріалів, технологій, форм і методів організації тощо) до реальних умов діяльності підприємства з метою забезпечення його існування в довгостроковій перспективі;

• досягнення певних рівнів витрат на виробництво та створення певного обсягу доданої вартості.

Виробничі стратегії формуються з урахуванням таких основних чинників (вони нерідко відіграють роль обмежень):

• обсяги капітальних вкладень, потрібних для здійснення перетворень у виробничому процесі;

• час, необхідний для своєчасного переходу до випуску нової продукції;

• оцінка відносної споживчої вартості існуючої та нової продукції;

• цінові стратегії, сформовані для різних продуктово-товарних стратегій;

• техніко-організаційний рівень виробництва та рівень конкурентоспроможності виробничого потенціалу;

• інноваційна здатність управлінського персоналу;

• рівень впливу складових середовища прямого впливу (конкуренти) на витратно-часові параметри виробничих стратегій.

Виробничі стратегії цілком органічно переходять умовний кордон, що відокремлюють їх від операційних стратегій. Іншими словами, виробничі стратегії конкретизуються в операційних стратегіях. Характеристика стратегій виробництва підприємств світового рівня має наступний вигляд:

Таблиця 11.4

Характеристика стратегій і тактик виробництва

Загальні конкурентні стратегії підприємства, за М. Портером, можуть бути реалізовані на основі розробки відповідних виробничих стратегій (дивіться табл. 11.5).[4, c.368]

Таблиця 11.5