logo
учеба / klivets

14.3. Оцінка і порівняльна ефективність альтернативних варіантів

Кульмінаційним моментом вибору стратегії є аналіз і оцінка альтернативних варіантів. Задача оцінки полягає у виборі такої стратегії, яка забезпечувала б максимальну ефективність роботи організації в майбутньому.

Стратегічний вибір повинен бути заснований на чіткій концепції розвитку організації, а саме формулювання - - однозначне та ясне, оскільки обрана стратегія на довгий час обмежує свободу дій керівництва і робить глибокий вплив на усі ухвалювані ним рішення. Тому обрана альтернатива ретельно досліджується і оцінюється. При цьому повинні братися до уваги численні чинники: ризик, досвід минулих стратегій, вплив власників акцій, чинник часу і т.д.

Найбільш наочними індикаторами стратегічної діяльності є наступні положення:

Природно, кращою стратегією є та, яка не вимагає радикальних змін.

В залежності від позицій, які займає фірма, вона повинна вибрати собі визначену стратегічну установку відносно розвитку свого бізнесу. Дослідження вказують на те, що таких установок на стратегічну поведінку може бути дев’ять:

1) установка на мінімізацію ризику, пов’язаного з веденням бізнесу;

2) установка на ствердження переважного становища фірми в даному виді бізнесу;

3) установка на збереження організацією позицій лідера в даному виді бізнесу;

4) установка підвищення результативності виробничо-комерційних операцій;

5) установка на вибивальну експансію фірми на ринку обирається тоді, коли не дивлячись на невисокий внутрішній потенціал її і не досить сприятливі зовнішні умови , динаміка розвитку галузі і кон’юнктури ринку надають деякі підстави для оптимізму;

6) установка на вибірковий зріст бізнесу характерна для фірми з достатньо високим конкурентним статусом як в галузі свого бізнесу, так і на ринку;

7) установка на мінімізацію втрат невиробничих витрат спонукає менеджмент фірми замислитись про доцільність продовжувати дану виробничо-комерційну діяльність, тому що ринок такого бізнесу може бути надзвичайно вузьким або твердо поділений, і організація володіє на ньому дуже незначним місцем;

8) установка на обережну експансію бізнесу або його можливе звертання;

9) установка на розвиток ринку. В таких позиціях, як правило, діють монополісти. Норма прибутку висока. Бажання витрачатися на розвиток матеріально-технічної бази, навчання персоналу з’являється у таких фірм дуже важко. Така позиція може призвести до „несподіваної смерті” бізнесу.

Для кращого розуміння змісту розроблюваної стратегії нижче наведений приклад взаємозв’язку елементі стратегічного вибору фірми „Комета” (Таблиця 14.5)

Таблиця 14.5

Взаємозв’язок елементів стратегічного вибору фірми „Комета”

Елементи стратегічного вибору

Зміст елементів

Місія (генеральна мета)

Стати провідним виробником труб з покриттям різних типорозмірів і марок сталі відповідно до міжнародних стандартів та забезпечити світових споживачів надійними трубопровідними транспортними системами за цінами нижче конкурентів

Основні цілі

1) увійти в альянс зі світовими фірмами по монтажу трубопровідних транспортних систем;

2) забезпечити рівень прибутку на вкладений капітал не нижче 5 %;

3) зберегти рівень дивідендів;

4) підвищити репутацію фірми „Комета” серед клієнтів

Загальні стратегії

1) продовжити випуск труб та постачати їх на ринки, зберігаючи незмінною репутацію ;

2) постачати раніше засвоєні типорозміри труб на нові ринки;

3) постачати нові типорозміри і марки сталі труб на міжнародні ринки через будівельно-монтажні ринки

Фінансові стратегії

1) за перший рік довести ПВК до 3%, дивіденди до 10 грн. На одну акцію, знизити собівартість продукції на 4%;

2) на другий рік: ВПК – 4%, дивіденди – 12 грн., помітно покращити репутацію;

3) на третій рік: ПВК – 5 %, дивіденди – 13 грн., істотно покращити репутацію

Програми

1) зменшення витрат на виробництво труб;

2) покращення використання оборотного капіталу;

3) модифікація раніше освоєних труб;

4) розробка нових зразків труб;

5) оцінка і підвищення репутації фірми „Комета”

Оскільки кожна стаді виконання стратегії проходить в різних організаційних умовах і при різних обставинах, при застосуванні обраної стратегії необхідно брати до уваги специфіку ситуації, тому що не можна виробити однозначно визначену модель дій. Успішна реалізація обраної стратегії багато в чому залежить від здібностей менеджера очолювати і направляти поточні організаційні зміни, керувати персоналом та досягати поставлених цілей.

При цьому слід мати на увазі, жодна досконала стратегія не може передбачити всі непередбачені обставини, що виникають в житті фірми. Тому стратегію необхідно постійно балансувати між сьогоднішніми і майбутніми цілями з урахуванням збереження стратегічного бачення фірми. 3, с. 283-287