5.2. Конкурентні переваги та конкурентноздатність

Конкурентні переваги часто ототожнюють з можливостями фірми більш ефективно розпоряджатися наявними ресурсами, тобто її конкурентноздатністю. Необхідно відмітити, що така аналогія має під собою вагоме підгрунття, так як зміст конкурентноздатності найчастіше трактується як здатність випереджати суперників у досягненні поставлених економічних цілей. Разом з тим між цими двома поняттями існує причинно-наслідкова відмінність. Конкурентноздатність є результатом, що фіксує наявність конкурентних переваг, без останніх не можлива конкурентноздатність. Однак, наявність окремих конкурентних переваг не означає автоматичне вподобання (рис 5.1). Тільки в комплексі вони можуть здійснити вирішальний вплив при виборі найкращого. Крім того, на конкурентноздатність впливають стратегічні та тактичні зміни на ринку, не пов’язані з діяльністю підприємства (зміна попиту, демографічні зсуви, природні явища, і т. ін.). З порівняння даних понять стає зрозумілим активний інтерес до вивчення природи конкурентних переваг. Він обумовлений бажанням зрозуміти механізм конкурентноздатності, розкрити його внутрішні зв’язки.

Поняття «конкурентна перевага» та «конкурентноздатність» мають різні інтерпретації в залежності від об’єкту, до якого вони застосовуються. При системному вивченні даних понять виділяють ієрархічну структуру, що послідовно включає оцінку товару, підприємства, галузі, економіки з точки зору їх переваги над аналогічними конкуруючими об’єктами.

Конкурентноздатність товару відбиває його здатність більш повно відповідати запитам покупців в порівнянні з аналогічними товарами, представленими на ринку. Вона визначається конкурентними перевагами: з одного боку, якістю товару, його технічним рівнем, споживчими властивостями, з іншої – цінами, що встановлюються продавцями товарів. Крім того, на конкурентноздатність впливають переваги у гарантійному та післягарантійному сервісі, рекламі, іміджі виробника, а також ситуація на ринку, коливання попиту. Високий рівень конкурентноздатності товару свідчить про доцільність його виробництва та можливості вигідного продажу.

Разом з тим конкурентноздатність товару – це не тільки висока якість та технічний рівень. Це й вміле маневрування в ринковому просторі та в часі, а головне максимальне врахування вимог та можливостей конкурентних груп покупців. Причому, об’єктивна оцінку всіх аспектів рівня конкурентноздатності може бути здійснена тільки на основі критеріїв, якими оперує споживач, для якого цей товар призначено. Причини конкурентноздатності товару потрібно шукати в конкурентних перевагах окремих його характеристик, які є наслідком більш ефективного управління процесом розробки, реалізації та експлуатації пропонованої продукції.

Конкурентноздатність фірми – це можливість ефективно розпоряджатись власними та позичковими ресурсами в умовах конкурентного ринку. Виробництво та реалізація конкурентоспроможних товарів – обов’язкова умова конкурентноздатності фірми. В більш широкому розумінні для забезпечення конкурентноздатності необхідна систематична робота по всьому виробничо-господарському циклу, яка призводить до конкурентних переваг в області НДПКР, виробництва, управління, фінансів, маркетингу і т. п. конкурентноздатність фірми є результатом її конкурентних переваг за всім спектром проблем управління компанією.

Конкурентноздатність галузі визначається наявністю технічних, економічних та організаційних умов для створення, виробництва та збуту (з витратами не вищими від інтернаціональних) продукції високої якості, що відповідає вимогам конкурентних груп споживачів. Конкурентноздатність галузі передбачає наявність конкурентних переваг перед аналогічними галузями за кордоном, які можуть виражатися в наявності раціональної галузевої структури; групи висококонкурентних фірм-лідерів, які підтягують інші підприємства галузі до свого рівня; налагодженої дослідно-конструкторської та прогресивної виробничо-технічної бази, розвиненої галузевої інфраструктури, гнучкої системи науково-технічного, виробничого, матеріально-технічного та комерційного співробітництва як всередині галузі, так і з іншими галузями в країні та за її межами, ефективної системи розподілу продукції. Конкурентноздатність галузі досягається як за рахунок конкурентних переваг її компаній, так і системи їх взаємодії.

Конкурентноздатність економіки – це дуже складне, багатоаспектне поняття, що не має загальновизнаного універсального визначення. Зазвичай розуміється як концентроване вираження економічних, науково-технічних, виробничих, управлінських, маркетингових та інших можливостей, що реалізуються в товарах та послугах, які успішно протистоять конкуруючим з ними закордонним товарам та послугам як на внутрішньому так і на зовнішніх ринках. Та це лише одна, найпомітніша сторона поняття. Інший бік – це переваги системи державного та суспільного устрою країни, політико-правової організації та регулювання всіх сфер суспільного життя, здатність країни забезпечити стійкий, динамічний розвиток національної економіки та пов’язаний з цим матеріальний благоустрій членів суспільства, яке не поступається світовим стандартам. Інакше кажучи, щоб мати конкурентноздатну економіку, потрібно створити конкурентноздатне суспільство, яке б володіло беззаперечними перевагами в різноманітних сферах людської життєдіяльності.