Ключові цілі промислового підприємства

У реальних умовах ці цілі повинні бути конкретизовані й кількісно обмірювані за допомогою відповідних показників.

Діяльність менеджерів носить багатоцільовий характер. Поряд зі стратегічними цілями й завданнями, їм доводиться вирішувати величезну кількість поточних й оперативних. Крім економічних, перед ними стоять соціальні, організаційні, наукові й технічні завдання. Поряд з регулярно повторюваними, традиційними проблемами вони повинні ухвалювати рішення щодо непередбачених ситуацій і т.д. див. „менеджмент” у таблиці 3.3. Тому поряд з рівневою класифікацією застосовується й організаційна, заснована на системному підході.

1. По терміну дії чи період на який встановлюються цілі розділяються на стратегічні, тактичні та поточні. Стратегічні орієнтовані на рішення перспективних масштабних проблем, що якісно змінюють життя й обличчя організації, наприклад, досягнення першості у своїй сфері діяльності, вихід на міжнародні ринки, корінне відновлення виробничої бази й ін.

Стратегічні цілі визначають характер діяльності на тривалий період часу й для їхньої реалізації потрібні значні витрати. У стратегічних цілях підприємств відзеркалюються зміст практичного менеджменту, його соціальна спрямованість, рівень орієнтованості на задоволення потреб персоналу фірм, суспільства в цілому та його соціальних груп.

Тактичні цілі є проміжними стосовно стратегічних і відображають окремі етапи їхнього досягнення (наприклад, проведення капітального ремонту), чи обов’язкове виконання певних заходів (розпродаж зайвого обладнення) тощо.

Поточні цілі визначаються, виходячи зі стратегії розвитку фірми, підприємства і реалізуються в рамках стратегічних ідей і поточних установок. Наприклад, якщо стратегічні цілі визначають якісні параметри існування фірми, то поточні цілі, здебільше - кількісні показники діяльності на певний період. У випадку, коли фірма віддає пріоритетне значення стратегічним цілям стосовно поточну, то це означає, що керівництво орієнтує підрозділи на весь працюючий персонал на досягнення довгострокового комерційного успіху, високих стандартів діяльності. І, навпаки, орієнтація переважно на поточні ефекти й успіхи означає відсутність у фірми (господарюючого суб'єкта) перспективи зайняти гідне місце у світі конкретному середовищі. Однак інколи це може теж бути стратегією, яка має назву „збирання вершків”.

2. З позиції термінів їхньої реалізації стратегічні цілі розділяють на довгострокові (до 5 років), середньострокові (1 – 3 роки), і короткострокові (до 1 року). Для короткострокових цілей характерна набагато більша, ніж для інших, деталізація й конкретизація дій, які передбачені для їхнього досягнення. Саме вони є етапами на шляху досягнення довгострокових цілей.

Такий розділ цілей часто, пов'язаний із тривалістю виробничого циклу. Довгостроковими вважаються цілі досягнення яких передбачається до кінця виробничого циклу. Звичайно, що в у суднобудівній та харчові галузях повинні бути різні тимчасові проміжки для короткострокових і довгострокових цілей [2, с. 211].

3. По змісту цілі діляться на техніко-технологічні, економічні, виробничі, адміністративні, маркетингові, науково-технічні, соціальні.

До техніко-технологічних цілей можна віднести комп'ютеризацію, впровадження гнучких технологій, реконструкцію та модернізацію. Прикладом економічних цілей є зміцнення фінансової стабільності організації, збільшення прибутковості, підвищення ринкової вартості капіталу, прискорення його оборотності, нарешті – капіталізація підприємства.

Виробничі цілі орієнтують на випуск певного обсягу товарів і послуг, підвищення їхньої якості, зниження собівартості, зокрева енергоємності, що особливо актуально в Україні

Адміністративні цілі припускають, наприклад, досягнення високої гнучкості управління, ліквідацію втрат робочого часу тощо.

Маркетингові цілі пов'язані з поліпшенням ринкового становищя підприємства, із залученням нових покупців, клієнтів, із продовженням життєвого циклу товарів і послуг, досягненням лідерства в цінах й ін. Досягнення любої з них потребує створення системи маркетингового моніторінгу, що є головною для всіх підприємств України.

Науково-технічні цілі орієнтують на створення й впровадження у виробництво нових товарів, на удосконалення існуючих зразків продукції, доведення їх до рівнів вимог світових стандартів. Вступ до Всесвітньої Торгівельної Організації (ВТО) виводить такі цілі підприємств України на рівень найактуальніших.

Соціальні цілі насамперед спрямовані на розвиток трудового потенціалу підприємства, конпетенцій та здібностей персоналу, а також формування, корпоративної культури.

4. За критерієм вимірянності виділяють виражені у кількісних й якісних показниках. У першому випадку мова йдеться, наприклад, про виробництво продукції гривнях, тонах, штуках; у другому - про досягнення сприятливого морально-психологічного клімату в колективі, що нічим виміряти не можна, окрім досить суб΄єктивних експертних оцінок.

Щоб узагальнити викладені вище класифікації типових цілей, розглянемо приклад системи цільових установ металургійного підприємства, що діє в умовах сьогоднішньої економіки України.

Поточна ціль зводиться звичайно до виживання й забезпечення заділу для збереження стійкого положення на внутрішньому ринку. Для більшості наших підприємств ця мета є переважною.

Короткострокова мета зводиться, як правило, до формування портфелю замовлень, договорів, щоб зробити фірму здатною зберігати стійке положення на внутрішньому ринку й протистояти іноземній конкуренції.

Середньострокова мета спрямована головним чином на те, щоб стати лідером та домогтися провідного положення серед підприємств-конкурентів на внутрішньому ринку, і почати конкурувати на зовнішньому (насамперед, російському ринку).

Довгострокова мета зосереджена на захопленні й утриманні певної частки міжнародних ринків в області своєї спеціалізації (потрібні інвестиції в високі технології).

Стратегічні цілі: збільшення прибутку, зростання обсягу продажу, розширення вивізної торгівлі.

Виробничі цілі: продуктивність праці, якість продуктів і послуг збуту, диверсифікованість виробництва, зниження енергоємності виробництва.

Підтримуючі цільові установи: стабілізація фінансового становища, раціональне використання ресурсів, збільшення обсягу НИОКР, розширення збуту, удосконалювання управління, стимулювання винахідників і раціоналізаторів, формування нової корпоративної культури.

У літературі зустрічається ще одна точка зору щодо класифікації цілей; яка розподіляє їх на монетарні та немонетарні.

Монетарні цілі – це цілі, які можна оцінити в грошовому вираженні.

Маркетингові: збільшення обсягу, виторгу, зниження витрат.

Цілі по рентабельності: збільшення прибутку, загальної рентабельності, рентабельність власного капіталу чи позикового капіталу.

Фінансово-економічні: збільшення ліквідності, зміна структури капіталу, зниження витрат капіталу.

Немонетарні цілі – такі цілі, які складно представити в грошовому вираженні.

Прикладами можуть бути:

Економічні: підвищення якості продукції, дбайливе відношення до навколишнього середовища, поліпшення інновацій, сервісного обслуговування.

Соціальні: підвищення кваліфікації працівників, соціальна захищеність, задоволення від роботи, соціальна інтеграція, розвиток персоналу.

Цілі престижу: незалежність, імідж і престиж, політичний вплив, суспільний вплив.