11.1 Типологія функціональних стратегій

Серед головних функціональних стратегій виділяють:

1) стратегію маркетингової діяльності;

2) стратегію наукових досліджень та проектно-конструкторських розробок;

3) стратегію виробництва;

4) фінансову стратегію;

5) стратегію управління персоналом;

6) екологічну стратегію;

7) комплексні стратегії.

Звичайно, що вони повинні бути пов’язані між собою (див. Рис. 11.1), підтримувати одна одну. Забезпечити таку підтримку досить важко у зв’язку з тим, що кожен з підрозділів, кожна служба має своє бачення перспективи. Складність полягає ще й у тому, що не завжди функціональні стратегії стикуються між собою, іноді навіть суперечать одна одній. Скоординувати і збалансувати їх має вище керівництво підприємства обов’язково за участю керівників функціональних підрозділів.

Рис.11.1. Взаємозв’язок функціональних стратегій

Для збалансування кожної з функціональних стратегій, вони мають розроблятися з урахуванням набору факторів і вимог, які висуваються внутрішнім і зовнішнім середовищем. Фактори, по суті, повинні бути грамотно обрані й відпрацьовані з урахуванням сильних і слабких сторін підприємств. В основному керівництву при розробці стратегії варто відштовхуватися від:

• змісту й вагомості впливу діяльності функціонального підрозділу на досягнення цілей і місії підприємства в цілому;

• характеру впливу виконання робіт по кожній із функцій на розвиток підприємств;

• переваг і недоліків окремих функцій;

• ступеня збалансованості процесу розвитку підприємства і кваліфікації виконавців (персоналу);

• можливостей “ресурсу підприємства”: трудового, виробничого і фінансового;

• ступеня взаємозалежності функцій (рис. 11.1) у загальній системі управління організацією. [5, c.211]

Взагалі, функціональна стратегія має підтримати корпоративну чи ділову, підпорядкувавши ту чи іншу систему (виробництво, фінанси, персонал тощо) для забезпечення загальних цілей. Вона має забезпечуючу позицію, але ніяк не другорядну. Саме у межах функціональних стратегій фокусуються ресурси, що забезпечують здійснення головних стратегій.