4.2 Складові стратегії підприємства

Підходи та розробки стратегій підприємства досить різноманітні. Вони залежать від ступеня усвідомлення цілей, уявлень про успіх та необхідні результати діяльності підприємства, а також знань відносно умов та специфіки функціонування об’єкту управління.

Можна виділити декілька підходів, передумов чи своєрідних рушійних сил розробки стратегій (див.мал.4.4)

Стратегії, створенні шляхом компромісу

III

Мал.4.4. Підходи до розробки стратегій

Вісь А-А характеризує відповіді на питання „Що було необхідно зробити?”.

Вісь Б-Б – „Як саме було необхідно діяти?”

Дамо характеристику кожному меду розробки стратегій:

I- ситуація, коли невідомо наперед, що і як треба зробити, але існує інтуїтивне передчуття необхідності змін; тут головну роль відіграють досвід та знання менеджерів.

II – ситуація, коли відомо що робити але невідомо як; використовуються методи „спроб та помилок”, „аналогів”, які потребують участі висококваліфікованих експертів.

III – в оцінці, визначенні , напрямки розвитку немає згоди, але в наявності володіння науково-методичним та прикладним інструментом досягнення цілей від економіко – математичних моделей до прецедентів, що колись мали лише . Основну увагу слід уділити досягненню компромісу.

IV – для оцінки ситуації, визначення цілей та засобів їх досягнення використовується весь інструментарій економіко – математичних методів, системного аналізу, планування, підтримки, контролю і т.п. Можливем є залучення консалтингових спеціалістів різного профілю, відпрацювання конкретних процедур та взаємовідносин у формах тренінгу та ділових ігор.

Кожен з цих підходів використовується в залежності від ситуації та рівня підготовки керівників підприємства до стратегічної діяльності та сприяє більш-меньш обґрунтованої стратегії. Головною ж причиною вибору якогось з підходів є інформаційно – методичного забезпечення для стратегічного аналізу умов діяльності.

З.Є. Шершньова й С.В. Оборська [13] зазначають, що формування стратегії розглядається як один із значимих компонентів системи стратегічного управління і передбачає визначення особливостей процесу розробки окремих стратегій і «стратегічного набору» підприємства. У свою чергу, А. А. Томпсон і А. Дж. Стрікленд [10] визначають формулювання стратегій як «...процес, у ході якого керівники встановлюють місію, формують систему цілей, вибирають стратегії, а також визначають усі складені компоненти процесу стратегічного управління». А вже в більш пізньому джерелі автори вказують, що «розробка стратегії — це робота, заснована на аналізі, і в цій сфері менеджер не може досягнути успіху тільки наполегливістю і творчим підходом». Звідси випливає об'єктивна необхідність формування єдиного підходу або системи підходів до розробки стратегій організації. З метою формування стратегії нині використовуються різні підходи. Найбільше у світовій практиці відомі формалізовані підходи Г. Мінцберга, А. А. Томпсона і А. Дж. Стрікленда, а також С. Сінка.(рис4.5.)

1987-1998 рр.