5.1. Поняття конкурентних переваг та їх види

Конкурентні переваги є концентрованою формою прояву переваг над конкурентами в економічній, організаційній, технічній сферах діяльності підприємства, яке можна виміряти економічними показниками (додатковий прибуток, більш висока рентабельність, ринкова частка, обсяги продажу). Необхідно зазначити, що конкурентні переваги не слід ототожнювати з потенційними можливостями компанії. На відміну від можливостей – це факт, який фіксується в результаті реальних та очевидних вподобань покупців. Саме тому в практиці бізнесу конкурентні переваги є головною метою та результатом господарської діяльності.

Конкурентні переваги є результатом низької собівартості продукції, високого рівня диференціації товарів, розумного сегментування ринку, запровадження нововведень, швидкого реагування на потреби ринку. До них також можуть відноситись більш високий рівень продуктивності праці та кваліфікації виробничого, технічного, комерційного персоналу; якість та технічний рівень виробів що виготовляються; управлінська майстерність, стратегічне мислення на різних рівнях управління, що відбивається в економічному рості.

Різні види і форми прояву конкурентних переваг наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Класифікація конкурентних переваг

Конкурентна перевага носить порівняний, а отже, відносний, а не абсолютний характер, оскільки вона може бути оцінена тільки шляхом порівняння характеристик, які впливають на економічну ефективність продажу.

Виключенням в цьому відношенні є товари, які володіють унікальними властивостями, та які не мають замінників. Такого роду товари з «абсолютними» конкурентними перевагами володіють окрім унікальної споживчої цінності, ще й особливою властивістю - вони обов’язково долають на певний час кордони конкуренції та займають монопольне становище на ринку. Це той єдиний тип монополізму, який в повній мірі підтримується державою та закріплюється шляхом патентування принципово нових характеристик товарів. «Абсолютні» конкурентні переваги створюють додаткові стимули для науково-технічного прогресу та в кінцевому підсумку сприяють розвитку конкуренції.

Відносність конкурентної переваги проявляється в іншій її важливій властивості – прив’язаності до конкретних умов та причин. Товар, що володіє перевагою за ціною на одному географічному ринку, може не мати цієї переваги на іншому. Товар, що зазнає комерційного провалу і витісняється з ринку, через певний час може користуватися успіхом внаслідок, наприклад, виходу основного конкурента, зміни крос-курсу валют, стрибка інфляції, вдало проведеної рекламної кампанії. З цього випливає, що конкурентна перевага будь-якого конкретного економічного об’єкту не може мати універсального характеру. При її аналізі фактор прив’язки до реальних ринкових умов повинен обов’язково враховуватись.

Іншою характеристикою конкурентної переваги є її перебування під неоднозначним впливом багатьох різнорідних факторів. Для того щоб досягнути конкурентної переваги, необхідні комплексні зусилля. Проте, іноді і їх виявляється замало через дію зовнішніх, неконтрольованих факторів. Більше того, одні й ті ж фактори можуть як підсилювати, так і послабляти конкурентну перевагу. Наприклад, сучасна технологія сприяє створенню переваг в області дизайну, якості, Однак, може погіршити параметри собівартості виробу через високі витрати на її придбання. Тому при вивченні конкурентних переваг важливий системний підхід, що забезпечує облік та виділення найбільш важливих факторів, які діють на порівнювані об’єкти.

Конкурентні переваги мають різні форми прояву, які можна подати у вигляді класифікаційної структури. У таблиці 5.1 вони визначені за найбільш розповсюдженими критеріями, кожен з яких розглядається як базова умова, що визначає характер джерела конкурентної переваги.