Завдання для самостійної роботи

1. Вивчення і конспектування теоретичного матеріалу за темою.

2. Вивчення основних термінів за темою. Основні терміни:

Гнучка виробнича система – це автоматизована виробнича лінія малого або середнього розміру, яка може перенастроюватися на виробництво різних типів продукції.

Дистрибуція – це рух готової продукції від виробника до покупця.

Запаси – це товари, які організація намагається «тримати під рукою» для використання у виробничому процесі.

Запаси готової продукції – це запаси товарів, що повністю пройшли виробничий процес, але не реалізовані споживачам.

Виробничий менеджмент – це рішення, процеси і аспекти операційного менеджменту, що пов'язані зі створенням матеріальних послуг.

Запаси незавершеного виробництва – це заготівлі, що пройшли декілька етапів виробничого процесу, але ще не стали готовою продукцією.

Запаси сировини і матеріалів – це вхідні ресурси виробничого процесу.

Вироби залежного попиту – це одиниці зберігання, потреба у яких визначається попитом на інші види запасів.

Виробнича організація – це організація, що випускає матеріальні блага.

Лінійне планування – це дислокація обладнання згідно з етапами виробництва.

Логістика – це управління рухом матеріалів усередині підприємства, постачання вхідних матеріалів від постачальників і відправлення вихідної продукції споживачам.

Модульне планування – це планування, що ґрунтується на принципах групової технології (групування технологічних матеріалів у модулі).

Операційна стратегія – це визнання значення операцій в організаційному успіху і залучення операційних менеджерів в процес стратегічного планування організації.

Операційний менеджмент – це сукупність дій, що здійснюється організацією для перетворення вхідних ресурсів у кінцеві товари і послуги.

Операційний менеджмент послуг – це рішення, процеси і аспекти організаційного менеджменту, що пов'язані зі створенням нематеріальних послуг.

Оптимальний розмір замовлення – це метод управління замовленнями, спрямований на мінімізацію сумарних витрат замовлення і зберігання матеріальних ресурсів.

Організація сфери послуг – це організація, що виробляє нематеріальні блага (послуги).

Планування потреби у матеріалах – це система планування і контролю залежних від попиту запасів, що дозволяє розробити точний графік замовлень на усі матеріали, необхідні для виробництва кінцевого продукту.

Планування виробничих потужностей – це визначення і змінювання здатності організації виробляти товари або послуги у обсягах, що відповідають попиту споживачів.

Планування з постійною позицією виробу – це планування, при якому продукт перебуває у певному місці, куди доставляється обладнання та інші ресурси, необхідних для виконання виробничого завдання.

Поопераційне планування – це планування, що передбачає групування обладнання за однаковими функціями або виробничими завданнями.

Постачальники – це індивіди і організації, що забезпечують надходження сировини і матеріалів, необхідних для виробництва готової продукції.

Постачання – це закупівля сировини, матеріалів і послуг, що використовується у виробничому процесі.

Система комп'ютеризованого виробництва (СКВ) – це виробнича технологія, що передбачає використання комп'ютерної техніки для контролю і управління процесом виробництва.

Система планування ресурсів підприємства (СПРП) – це мережеві інформаційні системи збору, обробки і надання інформації про усі аспекти діяльності підприємства – від ідентифікації потреб споживачів й прийому замовлень до дистрибуції продукції й прийому платежів.

Системи «точно у строк» (just-in-time) – це система контролю запасів, що вимагає від постачальників поставлення матеріалів точно у той момент, коли виникає потреба у цих матеріалах.

Системи комп'ютеризованого проектування (СКП) – це виробнича технологія, що передбачає проектування нових виробів за допомогою комп'ютерної техніки.

Сукупна продуктивність факторів виробництва – це відношення сумарного обсягу випуску до вхідних ресурсів (праця, капітал, матеріал, енергія).

Технічне ядро – це виробниче серце організації, що забезпечує випуск її товарів і послуг.

Собівартість – це сума витрат на матеріали, оплату праці, проектування, транспортування і накладні витрати, що пов'язані з виробництвом продукту або послуги.

Технологія послуг – це технології, що характеризуються неосяжною невідчутністю результату і безпосереднім контактом працівників і споживачів у процесі виробництва.

Точка поновлення замовлення – це найбільш економічний рівень запасів.

Управління запасами – це підтримання оптимального рівня запасів сировини, незавершеного виробництва і готової продукції.

Управління ланцюгом поставок – це управління послідовністю постачальників і споживачів, що охоплює усі стадії трансформації вхідних ресурсів у виробничий вихід.