8.2. Змістовні теорії мотивування Навчальні цілі

• Розкрити основні положення змістовних теорій мотивування, визначити їх сильні та слабкі сторони.

• З'ясувати, як можна використати у практичній діяльності менеджерів теорію мотивування.

При вивчені питання необхідно звернути увагу на те, що змістовні теорії мотивування ідентифікують потреби, які лежать в основі мотивування поведінки людей. Теорія ієрархії потрібностей А. Маслоу виявила п'ять основних типів мотивуючих потреб (фізіологічні, безпека й упевненість у майбутньому, соціальні, повага, самовираження), розташувала їх у строгій ієрархічній структурі й визначила послідовність їхнього задоволення. При вивченні матеріалу студенти повинні засвоїти, які потреби і яким чином можна задовольнити в процесі праці. Крім того, необхідно ознайомитися з методами задоволення потреб вищих рівнів ієрархії А. Маслоу. Теорія ERG К. Алдерфера виділяє три типи потреб (в існуванні, у взаємозв'язку й рості) і розташовує їх в ієрархічному порядку. Однак, у відмінності від теорії ієрархії потреб А. Маслоу, рух від потреби до потреби йде як нагору, так і долілиць і підкоряється принципу «фрустрація – регресія» (поразка - рух долілиць). Студенти повинні засвоїти механізм мотивування в моделі ERG. Теорія придбаних потреб МакКлелланда виділяє три типи потреб (влади, успіху, причетності), які формуються протягом всього життя індивіда. При вивченні теорії ERG студенти повинні ознайомитися з описом потреб, а також характером поведінки людей залежно від домінуючої потреби.

У відповідності із двофакторною теорією Ф. Герцберга поведінка людини визначається двома групами факторів - гігієнічними й мотиваторами. Гігієнічні фактори не впливають на задоволеність працею, мотиватори в значній мірі впливають на рівень задоволення.

Для глибокого засвоєння сутності зазначених теорій рекомендується звернути увагу на їх відмінності стосовно переліку потреб, що в них розглядаються, послідовності їх задоволення, характеру взаємодії тощо.

Наступним кроком у вивченні цього питання має бути аналіз цих відмінностей. Такий аналіз, з одного боку, поглиблює уявлення про сутність мотивування, а з другого – дозволяє зробити висновки стосовно практичних аспектів мотивування.