2.3. Неокласична теорія менеджменту Навчальні цілі

• З’ясувати сутність ключових положень та вклад в теорію і практику менеджменту неокласичних теорій менеджменту:

• Школи людських стосунків.

• Школи організаційної поведінки.

Неокласична школа представлена школами людських стосунків і організаційної поведінки. Школа людських стосунків (Х. Манстерберг, М. П. Фоллет, Ч. Барнард, Е. Мейо, А. Маслоу) зосередила увагу на вивченні й застосуванні прийомів управління міжособистісними відносинами. Х. Манстерберг розробив теорію виробничої психології, М.П. Фоллет запропонувала розглядати організацію з погляду групи й індивідуума. Ч. Барнард розглядав організацію як відкриту соціальну систему й визнавав залежність організації від зовнішнього середовища. Дослідження Е. Мейо (дослідження в Хоторні) привели до принципово нового погляду на розходження між індивідуальною і груповою поведінкою. А. Маслоу ідентифікував потреби й визначив потреби як фактор мотивування діяльності людей. Школа організаційної поведінки (Д. МакГрегор, Ф. Герцберг й ін.) заснована на концепціях психології й соціології і розглядає проблеми поведінки й мотивації людей в організації. Д. МакГрегор розробив теорію “Х” і “Y”, Ф. Герцберг - мотиваціонно-гігієнічну теорію. Дослідження представників школи організаційної поведінки внесли значний вклад у рішення проблем мотивування персоналу організації.