1.4 Соціальна відповідальність бізнесу і етика менеджменту Навчальні цілі

• З’ясувати сутність та сфери соціальної відповідальності бізнесу, ознайомитися з підходами до проблем соціальної відповідальності бізнесу, основними стейкхолдерами організації.

• З'ясувати сутність підходів до екологічної відповідальності організації.

• Ознайомитися з моделлю оцінки соціальної відповідальності організації.

• З’ясувати сутність етики менеджменту, ознайомитися з підходами до проблем ділової етики, факторами, які впливають на етику менеджменту.

• Ознайомитися зі шляхами підвищення етики менеджменту.

Проблеми соціальної відповідальності бізнесу і етики менеджменту знаходяться у центрі уваги менеджерів. Соціальна відповідальність – це добровільне реагування бізнесу на соціальні проблеми суспільства. Необхідно з’ясувати, що сферами соціальної відповідальності бізнесу є зацікавлені сторони, оточуюче середовище, суспільний добробут. Існує два підходи до проблем соціальної відповідальності: класичний (ціль організації - одержання прибутку) і соціально-економічний (ціль - підвищення добробуту суспільства). Слід також звернути увагу на те, що відповідальність бізнесу перед природним середовищем оцінюється у «відтінках зеленого», за котрими стоять чотири підходи до вирішення екологічних проблем: юридичний підхід (відповідність правовим потребам по охороні навколишнього середовища), ринковий підхід (відповідь на вимоги споживачів), підхід з позицій зацікавлених осіб, активний підхід (активне збереження навколишнього середовища). Крім того, компанії можуть по-різному відноситись до вирішення проблем соціальної відповідальності. Сучасні вимоги до рівня соціальної відповідальності (правова відповідність, етична відповідність, доброчинність) становляться все більш наполегливими. Аргументи “за” і “проти” соціальної відповідальності розглядаються в навчальній літературі. Необхідно зрозуміти, що існує прямий позитивний взаємозв'язок між соціальною відповідальністю й показниками економічної діяльності організації (створення позитивного іміджу, формування конкурентної переваги, можливість залучення більше кваліфікованих кадрів, ослаблення державного регулювання). Студенти повинні також з'ясувати сутність моделі оцінки соціальної відповідальності.

Етика менеджменту означає правила й принципи, що визначають поведінку або дії менеджерів. Розрізняють чотири підходи до проблем ділової етики: утилітарний (прийняття рішень із погляду майбутніх результатів або наслідків); правовий (захист прав людини); підхід з погляду теорії справедливості (справедливе й безстороннє використання правил і законів); підхід з погляду теорії інтеграції соціальних контрактів (об'єднання емпіричного (що маємо) і нормативного (що повинне бути) факторів). На етику менеджменту впливають чотири фактори: стадія морального росту менеджерів, індивідуальні характеристики менеджера, структура організації й організаційна культура. Вивчення теоретичного матеріалу слід завершити розглядом засобів підвищення морально-етичних стандартів поведінки персоналу та проблем етики у період турбулентності.

Основними шляхами підвищення етики менеджменту є: розробка етичних стандартів (кодексів); створення комітетів з етики; проведення соціальних ревізій; навчання етичної поведінки персоналу організації.