6.2. Економічна модель співвідношення «затрати-обсяг -прибуток»

Аналіз беззбитковості з економічної точки зору –це метод планування прибутку, який грунтується та тому, що доход і затрати є функцією обсягу виробництва, отже й прибуток є функцією обсягу виробництва. Цей метод відіграє важливу роль в прийнятті управлінських рішень для покращення збутової та виробничої програм.

Економічною основою аналізу беззбитковості є дві функції: “затрати-випуск” і “доход-випуск”. Економічна модель розкриває взаємозв'язок співвідношення «затрати-обсяг -прибуток», тобто на скільки можливо реалізувати зростаючий обсяг продукції, що випускає підприємство або який в майбутньому буде випускати (рис. 6.1).

На рисунку показані криві загального доходу (F), загальних затрат (E) і чистого прибутку (S), як функцій обсягу виробництва за умови, що вся виготовлена продукція -реалізована.

На графіку крива АВ характеризує зростання загальних затрат залежно від обсягу виробництва. Тобто цілком справедливо, що зі зростанням обсягу виробництва зростає величина загальних затрат, при цьому одночасно збільшується й доход (ОВ).

На відрізку “ВХ₁” (затрати) спостерігається стабілізація, тобто зі збільшенням обсягу виробництва затрати не змінюються. Це відбувається внаслідок максимального використання існуючих потужностей при найбільшій ефективності виробництва. Одночасно збільшується доход, а в точці Х його величина досягає максимуму. Йому відповідає обсяг виробництва в точці Q (відрізок ОQ). Далі зі збільшенням обсягу не дивлячись на те, що загальні затрати не змінюються, доход повільно починає зменшуватись (ХС). Це явище характеризує стан досягнення проектного рівня економічного потенціалу підприємства.

На рисунку відображені короткострокові затрати і доходи підприємства в умовах статичного середовища, тобто за умови, коли технологія не змінюється. Загальний доход, який визначається як добуток ціни одиниці продукції на обсяг виробництва має форму (XF), яка свідчить про те, що підприємство має можливість реалізувати додаткову кількість виробів за умови зменшення ціни продукції (XF”).

Лінія АК характеризує рівень постійних затрат, величина яких не змінюється залежно від зміни загального обсягу виробництва (в межах релевантного обсягу, див. розділ 2 п.3), тобто вона не є функцією обсягу виробництва. При цьому величина постійних затрат відносно одиниці продукції постійно зменшується.

Рис. 6.1. Модель співвідношення “затрати-обсяг -прибуток” (економічна модель)

Лінія СЕ характеризує зростання затрат після досягнення максимального економічного потенціалу. Очевидно, що кожне підприємство має змогу на деякий час затримати падіння доходу. Це залежить від можливостей підприємства та його сильних сторін: маркетингових досліджень, використання переваг зовнішнього середовища, наявного інтелектуального потенціалу (рівня кваліфікації спеціалістів), можливостей використання методів стимулювання для підвищення ефективності виробництва. До сильних сторін, очевидно, можна віднести такий показник, як ефективне використання можливостей управлінського обліку, його переваг (пунктирні лінії). Тому для кожного підприємства тривалість зростання доходу й рівень стабілізації затрат буде різною та залежатиме від можливостей використання сильних сторін підприємства.

Різниця між доходом і затратами дорівнює чистому прибутку: в верхній частині рисунку 6.1 це область ВХСX₁, а в нижній частині рисунку прибуток показано у вигляді окремої функції. Максимальна величина прибутку відповідає максимальній величині доходу (точка Х) і мінімальній величині затрат (точка X₁). На графіку є дві точки беззбитковості (В і С), які відповідають обсягам виробництва М і N, при цьому загальний доход дорівнює загальним затратам, а прибуток відповідно дорівнює нулю.

Криволінійні залежності, які відображають взаємозв’язок “затрати- обсяг - прибуток”, можуть бути справедливими для відповідного діапазону обсягу виробництва. Після досягнення критичної точки В (обсягу беззбитковості) збільшення обсягу виробництва означає, що підприємство переходить в зону прибутку. Друга точка беззбитковості (С) може знаходитись за межами виробничих можливостей підприємства. Тому в межах обсягів виробництва, які знаходяться поблизу першої точки беззбитковості можна скористатись лінійними функціями доходу і затрат, що значно спрощує аналіз і інтерпретацію результатів.

Тому, використовуючи метод беззбитковості, як правило, користуються бухгалтерською моделлю співвідношення “затрати-обсяг-прибуток”, яка містить лінійні функції “затрати-обсяг ” і “доходи-обсяг ”.