Відомість перерахунку залишку незавершеного виробництва на прикладі зміни норм концентрату, грн.

Для обліку матеріальних затрат та відхилень фактичних затрат від нормативних використовуються методи сигнального документування, партіонного розкрою та інвентарний. Для обліку затрат на оплату праці використовуються методи обліку виробітку за кінцевою виробничою операцією, інвентарний, розрахунковий та метод обліку за кожною виробничою операцією. Ці методи детально були розглянуті в розділі IY.

Важливе місце в організації ведення нормативного методу обліку займає документальне оформлення відхилень від норм та зміни норм.

Відхилення від норм оформлюють в основному сигнальними документами, які відрізняються від звичайних іншим кольором або з виділенням червоною лінією для акцентування уваги керівництва на їх наявності.

На всі зміни поточних норм, що відбуваються на підприємстві, не залежно від їх причин, виписують повідомлення, в яких відображається попередня та нова норма, а також вказується точна дата впровадження нової норми.

Повідомлення про зміну норм затрат матеріалів, покупних комплектуючих виробів, напівфабрикатів, палива й енергії, норм часу, виробітку, обслуговування й розцінок оформлюють відповідальні виконавці. Зміни норм, як правило, впроваджують на початку місяця, однак не завжди можна дотримуватись таких правил. Особливо на підприємствах машинобудування з масовим характером виробництва зміни норм необхідно упроваджувати по мірі необхідності.

За характером оформлення, відхилення від норм поділяються на такі основні види: документально оформлені; розраховані; невраховані.

Документально оформлені мають місце в випадку зміни технології та організації виробництва, заміни одного виду іншим видом матеріалу й інші випадки, пов’язані зі змінами, які відбуваюься в процесі діяльності.

На основі розрахунків визначаються відхилення непрямих затрат, наприклад загальновиробничих.

Невраховані затрати можуть бути виявлені на основі інвентаризації незавершеного виробництва. Причинами їх наявності є недоліки в організації оформлення первинних документів при прийманні та використанні матеріальних цінностей.

Підсумкові дані відхилень від норм за видами продукції вносяться в відомість обліку затрат виробництва.

Можливі три варіанта обліку за нормативними затратами:

• облік проводиться виключно за нормативними затратами (Зн), при цьому вони періодично коригуються на величину відхилень (В) і визначаються фактичні затратати (Зф): Зн В= Зф;

• облік за фактичними та нормативними затратами здійснюється паралельно: Зф- Зн= В;

• облік проводиться змішаним способом.

Найбільш поширеним є другий варіант, тобто коли облік ведеться за нормативними затратами (Зн) у відповідності з рівнянням: Зн В = Зф.

Схему записів на рахунках бухгалтерського обліку наведено на рис. 7.1.

Рис. 7.1. Схема записів на рахунках бухгалтерського обліку при використанні нормативного методу обліку затрат і калькулювання (перевитрати, економія)

В даному випадку додатково введено вільний рахунок 29 Випуск продукції (робіт, послуг), за дебетом якого відображається фактична собівартість готової продукції, а за кредитом списується готова продукція за нормативною собівартістю. Згідно з наведеним варіантом обліку відхилення від норм списуються на собівартість реалізованої продукції, що відповідає національним П(С)БО. На другому етапі відхилення списуються на фінансові результати.

Відхилення фактичної собівартості від нормативної виявляється окремо й щомісячно списується на фінансовий результат. Якщо фактична собівартість готової продукції менша нормативної, то відображається сторнуючий запис (на суму економії):

Д-т 901 Собівартість реалізації

К-т 29 Випуск продукції (робіт, послуг)

Якщо фактична собівартість більша нормативної, тоді відображається додатковий запис:

Д-т 901 Собівартість реалізації

К-т 29 Випуск продукції (робіт, послуг).

Аналітичний облік відхилень від норм здійснюється за місцями виникнення, видами продукції та причинами, які викликали ці відхилення.

Ефективний контроль може бути досягнутий лише шляхом порівняння фактичних затрат з нормативними за кожним центром відповідальності, кожним видом продукції та за кожною статею.

Розрізняють позитивні та негативні відхилення. Позитивні відхилення мають місце внаслідок порушень технології, організації та управління виробництвом. До них відноситься використання неякісного інструменту, заміна матеріалів, а також перевитрати, пов’язані з вимушеними зупинками обладнання.

Негативні відхилення пов’язані з економією різних видів матеріальних цінностей. Це відбувається внаслідок більш раціонального використання матеріальних цінностей, більш прогресивної технологіїупровадження безвідходних технологій без погіршення якості продукції.

Наявність виявлених відхилень свідчить про необхідність регулювання виробничого процесу для відновлення нормального його проходження або з метою не допустити подібних випадків. Прийняття рішень щодо регулювання виробничого процесу залежить від:

- величини відхилення;

- причин відхилення;

- винуватців цих відхилень.

Наявність виявлених відхилень, в свою чергу, впливає на форму та склад звітів, які повинні формуватись в різноманітних аспектах:

- за причинами відхилень;

- за винуватцями відхилень;

- за видами продукції та статтями затрат.

Цей метод забезпечує зворотні зв’язки між суб’єктом та об’єктом управління, чим досягається найбільш ефективний контроль.

Поділ затрат на норми та відхилення від норм забезпечує оперативне реагування на виявлені відхилення та дозволяє визначити фактичну собівартість, як суму (різницю) нормативної собівартості та відповідної питомої ваги відхилень від норм за кожною статею. Нормативний метод обліку затрат і калькулювання собівартості продукції дозволяє попередньо (не очікуючи кінця місяця, коли стають відомі всі фактичні затрати) визначати фактичну собівартість продукції, а також оперативно аналізувати причини відхилень та їх винуватців.

Схему нормативного методу обліку та контролю затрат наведемо на рис. 7.2.

Рис. 7.2. Схема нормативного методу обліку та контролю затрат

Отже, в системі обліку за нормативними затратами використовуються три показники: затрати в межах норм, відхилення внаслідок зміни норм та внаслідок технічних, технологічних і організаційних причин, які мали місце в процесі діяльності.

Ефективність нормативного методу визначається за таких умов:

• нормативи розроблені для умов ефективного виробництва;

• для визначення ефективності діяльності постійно проводиться порівняння фактичних затрат з нормативними;

• одержана, внаслідок аналізу, інформація про відхилення оперативно використовується для коригування виробничого процесу.

Загальну схему дії системи нормативного методу обліку затрат можна зобразити на рис. 7.3.

Рис. 7.3. Схема функціонування системи нормативного обліку затрат

Калькулювання фактичної собівартості готової продукції є важливим етапом нормативного обліку та калькулювання собівартості продукції. Попередньо за кожним виробом або групою виробів складається відомість зведеного обліку затрат виробництва за місяць. Для прикладу наведемо один із варіантів відомості, яка включає залишки незавершеного виробництва на початок звітного періоду (переноситься із аналогічної відомості за попередній період), затрати за звітний місяць (за поточними нормами і відхиленнями від норм), брак та результати інвентаризації незавершеного виробництва, списання затрат на випуск продукції (за поточним нормами, відхиленнями від норм, за змінами норм та невраховані відхилення), обчислення фактичної собівартості та залишок незавершеного виробництва на кінець звітного періоду (табл. 7.3).

Залишок незавершеного виробництва за нормами на початок періоду визначається як різниця залишку незавершеного виробництва на кінець місяця та зміни норм. Затрати за звітний період (за поточними нормами та відхиленнями від норм) заповнюються на основі відповідних відомостей затрат. Затрати на брак і результати інвентаризації незавершеного виробництва відображаються за нормами на основі відповідних документів. Нормативна собівартість готової продукції визначається на основі нормативних калькуляцій, а залишок незавершеного виробництва- на основі результатів інвентаризації або оперативного обліку.

Непрямі затрати (загальновиробничі затрати) по нормам визначаються на основі розрахунку: різниці суми граф 5, 7, 10 і 12 та залишку

Таблиця 7.3