6.1. Значення аналізу беззбитковості

Фінансова діяльність підприємства вимагає створення та використання ефективних інструментів аналізу для прийняття управлінських рішень. Одним із найпростіших і разом з тим ефективних методів фінансового аналізу для оперативного та стратегічного прогнозування (планування) майбутньої діяльності підприємств, є операційний аналіз, який називають аналізом взаємозв’язку „затрати-обсяг-прибуток”. Операційний аналіз розкриває взаємозв’язок та взаємозалежність фінансових результатів від величини затрат та обсягів реалізації (виробництва).

Операційний аналіз- це частина управлінського обліку, ключовими елементами якого є операційний важіль, поріг рентабельності (точка беззбитковості) та запас фінансової міцності підприємства. Операційний аналіз забезпечує пошук найбільш вигідних комбінацій між змінними затратами на одиницю продукції, постійними затратами, ціною та обсягом продажу. Тому передумовою здійснення операційного аналізу є поділ затрат на постійні та змінні. На відміну від зовнішнього фінансового аналізу, результати операційного (внутрішнього) аналізу є комерційною таємницею підприємства.

Використання перелічених вище інструментів операційного аналізу дозволяє відповісти на такі важливі питання:

• як можна збалансувати рентабельність та ліквідність?

• чи вигідно для підприємства реалізовувати продукцію нижче її собівартості?

• як можна знизити рівень підприємницького ризику?

• як впливає обсяг реалізації на величину фінансового результату?

• що вигідніше для підприємства: купувати у постачальника комплектуючі вироби та деталі чи виготовляти на власних потужностях, а також багато інших актуальних питань.

Операційний аналіз також називають аналізом беззбитковості, який дозволяє обчислити такий обсяг реалізації, при якому затрати дорівнюють доходу. Ті обсяги продажу, що знаходяться нижче точки беззбитковості приносять підприємству збитки, а які знаходяться вище точки беззбитковості- прибутки. Точка беззбитковості- це той рівень, якого підприємству необхідно досягти для того, щоб не мати збитку (повністю відшкодувати всі затрати).

В практичній діяльності керівництву організацій потрібна не лише інформація про те, який прибуток можна отримати, якщо виготовити та реалізувати запланований обсяг продукції, але й умови, за яких не буде отримано ні прибутку, ні збитку (точка беззбитковості), а також на скільки можна зменшити обсяг продажу порівняно із запланованою величиною, не ризикуючи понести збитки.

Точку беззбитковості ще називають порогом рентабельності. Чим вище знаходиться поріг рентабельності, тим важче його досягти. Для зменшення порогу рентабельності необхідно або скорочувати затрати (постійні/ змінні), або збільшувати обсяги реалізації та ціну продукції. Існують різноманітні шляхи зменшення порогу рентабельності але всі вони стосуються оптимального співвідношення між змінними та постійними затратами.

Операційний аналіз дозволяє виявити найбільш вигідну комбінацію між змінними затратами на одиницю продукції, постійними затратами, обсягом діяльності та ціною продукції для максимального збільшення фінансового результату. Тому важливою передумовою проведення операційного аналізу є поділ затрат на постійні та змінні, основні методи якого було детально викладено в розділі II.

Аналіз беззбитковості- це важливий інструмент прийняття управлінських рішень. Інформаційною базою для прийняття управлінських рішень на основі аналізу беззбитковості є оптимізація співвідношення “затрати- обсяг- результат”. Для управління затратами і доходом, необхідно звернутись до таких показників як затрати, обсяг реалізації та ціна реалізації продукції. Це пов'язано з тим, що для управління співвідношенням “затрати-обсяг-результат” не можна опиратись лише на затрати, величина яких залежить, головним чином, від зусиль підприємства. В умовах ринкових відносин надзвичайно суттєвим є вплив зовнішнього середовища, тому величина попиту має визначальне значення та впливає через ціну на результати діяльності підприємства. Ось чому визначаючи обсяг реалізації, ціну продукції та величину затрат необхідно звернутись до співвідношення “затрати-обсяг-результат”. Особливо важливе значення набуває прогнозування цього співвідношення, яке досягається на основі аналізу беззбитковості.

Аналіз беззбитковості дозволяє керівництву заздалегідь визначати, наприклад, при якому обсязі виробництва підприємство не буде мати ні прибутків, ні збитків або який необхідно забезпечити обсяг реалізації продукції, щоб отримати бажану величину прибутку.

Перелічені характеристики є важливими для прогнозування величини доходу, в першу чергу, для відшкодування поточних затрат, а по-друге, для подальшого економічного зростання (технічного переоснащення виробництва та впровадження нових технологій).

Аналіз беззбитковості призначений для визначення критичної точки, яка характеризує обсяг реалізації, при якому затрати дорівнюють виручці від реалізації цієї продукції, а підприємство не буде мати ні прибутку, ні збитку. Мета аналізу беззбитковості - встановити, що відбудеться з фінансовим результатом, якщо обсяг виробництва зміниться.

Необхідно враховувати, що аналіз беззбитковості завжди грунтується на величині маржинального доходу на одиницю продукції й ніколи не базується на величині прибутку на одиницю продукції. Це пов’язано з тим, що прибуток на одиницю продукції змінюється щоразу залежно від зміни обсягів виробництва (активності підприємства).

Отже, розрахунок точки беззбитковості використовується для аналізу беззбитковості. Точка беззбитковості- це точка, в якій доход від продажу дорівнює сукупним затратам, при цьому підприємство не отримує ні прибутку, ні збитку. Прибуток (збиток) це різниця між маржинальним доходом і постійними затратами. Тобто точка беззбитковості знаходиться там, де маржинальний доход дорівнює постійним затратам.

Для аналізу беззбитковості характерно використання таких співвідношень:

Мд = Ц - З_З, (6.1)

де

Мд- маржинальний доход одиниці продукції;

Ц- ціна одиниці продукції;

З_З- змінні затрати одиниці продукції.

СМД= V х Мд .= V(Ц-З_З) (6.2)

де

СМД- сукупний маржинальний доход;

V- обсяг реалізації.

СМД=З_П+ П, (6.3)

де

З_П -постійні затрати;

П – прибуток.

Уявлення про те, як змінюються затрати залежно від зміни обсягу виробництва є важливим для прийняття рішень. Для цього керівництво підприємства повинно мати розрахунки затрат і доходів при різних обсягах виробництва для різних варіантів дій.

Розглянемо більш детальніше характер та «поведінку» різних видів затрат залежно від зміни обсягу виробництва. Аналіз беззбитковості грунтується на залежності між доходами від продажу, затратами і прибутком у короткостроковому періоді, коли обсяг продукції підприємства обмежений рівнем наявних (в його розпорядженні) діючих виробничих потужностей.

При використанні аналізу беззбитковості слід ураховувати, що:

• змінні затрати й ціна продажу (отже й маржинальний доход) на одиницю продукції не залежать від обсягів виробництва;

• постійні затрати, які не змінюються при зміні обсягів виробництва, змінюються в розрахунку на одиницю продукції, так як при зміні обсягів виробництва постійні затрати розподіляються на більшу (меншу) кількість одиниць продукції. Якщо постійні затрати в розрахунку на одиницю продукції змінюються залежно від обсягу виробництва, величина прибутку на одиницю продукції також повинна змінюватись.