Розподіл відхилень в собівартості матеріалів, грн.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто, матеріальні цінності, які першими відпускаються у виробництво оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на припущенні, що матеріальні ресурси використовуються в послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство, тобто, матеріальні ресурси, які першими надійшли в виробництво, оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження матеріальних цінностей.

Оцінка за нормативними затратами полягає в застосуванні норм затрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей та діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичної норми затрат і ціни повинні регулярно в нормативній базі перевірятись та переглядатись. Метод оцінки за нормативними затратами використовується при нормативному методі обліку затрат і калькулювання собівартості продукції. Сутність його міститься в списанні вартості матеріалів на затрати виробництва за нормативною собівартістю, при цьому відхилення фактичної собівартості запасів від нормативної, які є наднормативними затратами не відносяться до виробничої собівартості, а при діючій вітчизняній практиці списуються на собівартість реалізованої продукції. Отже, незавершене виробництво та готова продукція будуть оцінені за нормативною собівартістю. Детально використання цього методу буде розглянуто в розділі YII.

Порядок оцінки запасів на основі перелічених методів розглянемо на конкретних прикладах (табл. 4.5). Для цього визначимо фактичну собівартість запасів, які надійшли на виробництво (3 020 шт.) та залишку (80 шт.) за різними методами.

Таблиця 4.5