logo
нападовська

9.4. Статичні та гнучкі плани. Контроль за виконання планів

План є важливим важілем ефективного управління, що досягається завдяки поєднанню функцій планування, нормування, обліку, аналізу і контролю. Так, визначення цілей майбутньої діяльності відноситься до функції планування, а періодичне порівняння фактичних результатів з накресленими цілями- до функції контролю. На основі відхилень, виявлених в результаті такого зіставлення здійснюється аналіз з наступним встановленням причин та винуватців відхилень. Заключним етапом контролю є формулювання висновків, на основі яких приймаються рішення щодо приведення системи до керованого стану.

Аналіз виконання кошторису здійснюється на основі звіту, який містить фактичні результати за заздалегідь запланованими показниками. Враховуючи, що за періодичністю плани є різними, отже необхідно вкінці кожного звітного періоду (декади, місяця, кварталу, року) складати відповідні звіти. Дані таких звітів забезпечують зворотний зв'язок, який дозволяє в оперативному порядку виявити суттєві відхилення, встановити причини та своєчасно здійснити заходи за кожним із них з метою їх ліквідації або зменшення негативного їх впливу на результат. Крім того, необхідно враховувати вплив зовнішнього середовища та вносити необхідні корективи в плани. Наведемо результати аналізу на основі фінансового звіту підприємства (табл.9.25).

Результати аналізу на основі порівняння фактичних і планових даних дозволили иявити несприятливі відхилення за більшістю статей.

Наступним кроком повинно стати виявлення причин, які викликали ці відхилення та групування їх на підконтрольні та непідконтрольні. Якщо відхилення виявились підконтрольними, то необхідно приймати відповідні рішення щодо їх уникнення. До таких відхилень відноситься, наприклад, неефективне використання матеріальних і трудових ресурсів у процесі виробництва.

Якщо відхилення виявились непідконтрольними, наприклад, зміною ринкових цін, викликаних зовнішніми незалежними від підприємства чинниками, таких відхилень уникнути не можливо.

В таблиці 9.25 не вказуються обсяги виробництва ні в показниках кошторису, ні в фактичних показниках. На практиці завжди мають місце ситуації, які не завжди можна передбачити і які приводять до зміни обсягів виробництва порівняно з кошторисними даними. Тому фактичні та кошторисні дані необхідно привести до співставимого вигляду, інакше план, як елемент контролю, не матиме ніякого значення.

Відновити втрачений ефект можливо шляхом використання гнучкого плану, який розробляється на стадії планування й одночасно на декілька альтернатив (в межах релевантного обсягу).

Згідно наведеного прикладу гнучкий кошторис повинен бути складений на декілька варіантів обсягу виробництва. При цьому важливе значення для його розроблення має класифікація затрат на постійні та змінні, що дає можливість визначати "поведінку" затрат зі зміною обсягів діяльності. Так, змінні затрати (сировина, основні матеріали, електроенергія на технологічні потреби) змінюються пропорціонально зміні обсягу виробництв. Постійні затрати (наприклад, амортизація обладнання) зі зміною обсягів не змінюється. Існує ще одна група затрат (напівзмінні, напівпостійні), які включають змінну та постійну частини. Тому важливо статті затрат розмежовувати на постійну і змінну частини і в залежності від зміни обсягу виробництва розрахувати їх планову величину.

В таблиці 9.25 здійснено аналіз на основі жорсткого плану, який містить затрати не скориговані на фактичний обсяг виробництва.

Таблиця 9.25