logo
нападовська

Оцінка рентабельності окремих видів продукції, грн. (варіант 2)

Основні показники

Обладнання для шахти

Кріплення для шахти

1. Виручка

10 000

16 000

2. Заробітна плата основних виробничих робітників

800

6 000

3. Відрахування на соціальне страхування

296

2 220

4. Вартість використаних матеріалів та МШП

5 000

1 000

5. Загальновиробничі затрати

6 000

1 200

6. Адміністративні затрати

400

3 000

7. Усього затрат

12 496

13 420

6. Прибуток (збиток) до оподаткування

- 2 496

2 580

7. Рентабельність продажу, %

-25

16

Результати розрахунків на основі іншої бази розподілу загальновиробничих затрат не підтвердили первісно сформульованих припущень, які базувались на порівнянні рентабельності продажів, обладнання для шахт виявились збитковими, а кріплення для шахт- рентабельним. Тому на їх основі можна сформулювати висновок вже про недоцільність виробництва обладнання для шахт у зв’язку з тим, що воно є збитковим.

Отже, розглянуті варіанти вибору баз розподілу для непрямих затрат, дозволяють сформулювати висновок про те, що фінансовий результат залежить від вибраної бази розподілу й задаючись базою розподілу ми заздалегідь визначаємо фінансовий результат. Вибір бази розподілу впливає на правильність прийняття рішень, а в даному випадку про доцільність виробництва чи, навпаки, зняння з виробництва тих чи інших видів продукції.

Некоректний розподіл накладних затрат може привести до таких надзвичайно суттєвих негативних наслідків, а саме:

Про умовність розподілу накладних затрат та важливе значення вибору найбільш коректних баз розподілу свідчать такі висновки:

  1. вибираючи ту чи іншу базу та ступінь деталізації розподілу накладних затрат необхідно керуватись принципом “затрати/вигоди”, тобто потенційні вигоди від такого розподілу не повинні бути меншими пов’язаних з ними затрат;

  2. зміна бази розподілу накладних затрат, як правило, дозволяє одержати різну оцінку рентабельності окремих підрозділів або окремих видів продукції;

  3. чим більша питома вага накладних затрат, яка відноситься на собівартість продукції, тим більших змін в оцінці рентабельності окремих видів продукції можна очікувати в результаті розподілу та перерозподілу накладних затрат;

  4. не існує ідеальних баз розподілу, однак існують різні за коректністю бази розподілу для кожного окремого підприємства.

Для вибору адекватної бази розподілу необхідно попередньо здійснити логічний аналіз за принципом “що буде, якщо?”. З цією метою використовується калькуляція затрат за видами діяльності.

Для визначення ціни реалізації обчислюють повну собівартість продукції, до складу якої включається виробнича собівартість продукції, адміністративні затрати та затрати на збут.

На підставі даних зведеного обліку затрат складають калькуляцію фактичної повної собівартості.

У разі використання нормативного обліку, собівартість кожного виду продукції визначається в розрізі окремих статей з виділенням затрат за нормами і відхиленнями від норм.