logo
нападовська

Операційний звіт підприємства на прикладі ват «Південь», грн.

Основні показники

Продукт А

Продукт В

Продукт С

Усього

Реалізовано продукції, т

2 715 400

2 297 300

4 026 700

Обсяг реалізації

204 551 082

205 700 242

458 882 732

869 134 056

Змінні затрати

142 748 578

120 769 061

320 481 026

583 998 665

Маржинальний доход

61 802 504

84 931 181

138 401 706

285 135 391

Постійні затрати

114 170 475

Прибуток

170 964 916

Маржинальний доход/обсяг реалізації, %

30,2

41,3

30,2

32,8

Відношення маржинального доходу до обсягу реалізації (виручки) для наведеного прикладу дорівнює 0,328 або 32,8 %, характеризує прибутковість всіх трьох видів продукції та може бути використаний для визначення точки беззбитковості.

Отже, на кожну гривну доходу від реалізації продукції, маржинальний доход складає 0,328 грн., а точка беззбитковості знаходиться на рівні

348 080 716,4 грн.

Точку беззбитковості на основі коефіцієнта маржинальних надходжень можна визначити за формулою:

Тб= = 114 170 475 / 0,328 = 348 080 716,4 грн.

Обсяг беззбитковості в вартісному вимірі можна визначити на основі формули:

(6.19)

де

Ззм- затрати змінні одиниці продукції;

Ц- ціна реалізації одиниці продукції.

Коефіцієнт маржинального доходу можна представити у вигляді формули:

Км=1-Ззм/В ( 6.20)

Таким чином, результати розрахунків дозволили встановити обсяг беззбитковості продукції в сумі 348 080 716, 4 грн., після досягнення якого підприємство перейде в зону прибутку.

На основі аналізу беззбитковості можна також спрогнозувати момент досягнення точки беззбитковості, тобто перехід підприємства до розряду прибуткових.

Показником, який дозволяє прогнозувати момент досягнення точки беззбитковості, є термін досягнення точки беззбитковості (в днях). Термін досягнення точки беззбитковості залежить від кількості днів у звітному періоді, планового обсягу виробництва (реалізації) продукції та обсягу в точці беззбитковості.

Наприклад, термін досягнення точки беззбитковості за звітний місяць визначається за формулою:

Визначимо термін досягнення точки беззбитковості на конкретному прикладі.

Приклад 6.10 Вихідні дані: обсяг виробництва (реалізації) продукції “А” за звітний місяць складає 2 715 400 т, а точка беззбитковості дорівнює

1 629 240 т.

Тоді термін досягнення точки беззбитковості (в днях) складатиме:

Тобто, через 18 днів підприємство відшкодує повністю свої затрати, після чого почне отримувати прибуток.

Рівень завантаження в точці беззбитковості. На основі обсягу беззбитковості можна також визначити рівень завантаження в точці беззбитковості. Цей показник показує в якому співвідношенні фактичне завантаження потужностей забезпечує відшкодування затрат на виробництво того чи іншого виду продукції та формування прибутку.

Розглянемо приклад. Нехай виручка в точці беззбитковості дорівнює

116 747 621 грн, а фактичний обсяг виробництва (реалізації) складає

204 551 082 грн., тоді рівень завантаження в точці беззбитковості складатиме:

Рівень

завантаження= (6.20)

Звідси можна сформулювати висновок, що фактичне завантаження виробничих потужностей на 57 % забезпечує підприємству відшкодування всіх затрат, а решта 43 % (100-57) - формування прибутку.

Використовуючи метод маржинального оцінювання продукції, можна встановити величину маржинального доходу в прибутку від кожної одиниці реалізованої продукції. Сукупний маржинальний доход від загального обсягу реалізації за звітний період можна порівняти з величиною потійних затрат за цей же період. Перевищення сукупного маржинального доходу над постійними затратами є прибутком підприємства і, навпаки, неповне погашення постійних затрат- є збитком.

Отже, аналіз беззбитковості є важливим джерелом інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень, щодо активності підприємства, величини затрат, ціни одиниці продукції та фінансового результату.

Результати наведених варіантів розробки короткострокових рішень дозволяють сформулювати висновок про те, що прийняття рішень передбачає вибір того часового періоду, який є найбільш прийнятним для конкретної ситуації. В короткостроковому періоді деякі затрати можуть бути нерелевантними для прийняття рішень. Однак в довгостроковому періоді всі затрати повинні відшкодовуватись. Тому важливо, щоб особи, які готують проекти рішень, не обмежувались розглядом лише короткострокових наслідків рішень, які приймаються. В довгостроковому періоді доходи повинні бути достатніми для відшкодування всіх затрат.