6.5. Поріг рентабельності, запас фінансової міцності та операційний важіль

В практичній діяльності керівникам важливо знати, на скільки можна скоротити обсяги виробництва, щоб не потрапити в зону збитку або чи достатній запас фінансової міцності для формування власної стратегії підприємства. Точка беззбитковості- це той рубіж, який підприємству необхідно досягти, щоб вижити. Тому точку беззбитковості часто називають порогом беззбитковості. Закономірність така: чим вище поріг беззбитковості, тим важче його переступити. З низьким порогом беззбитковості значно легше пережити падіння попиту на продукцію. Знизити поріг беззбитковості можливо нарощуванням маржинального доходу (підвищуючи ціну або обсяг реалізації, скорочуючи змінні затрати) або скорочуючи постійні затрати.

Отже, на величину порогу беззбитковості (точку беззбитковості) впливають три основні чинника: ціна реалізації, змінні затрати на одиницю продукції та сукупні постійні затрати. При цьому рівень постійних затрат свідчить про ступінь підприємницького ризику.

Закономірність така: чим вище постійні затрати, тим вище поріг беззбитковості і тим суттєвіший підприємницький ризик. Наведемо основні чинники та характер їх впливу на характер зміни порогу беззбитковості (табл.6.2).

Таблиця 6.2

Основні чинники та характер їх впливу на поріг беззбитковості

Основні чинники	Характер змін	Характер змін порогу рентабельності
Ціна реалізації/ Обсяг реалізації	збільшується зменшується	знижується зростає
Змінні затрати на одиницю продукції	збільшуються зменшуються	зростає знижується
Сукупні постійні затрати	збільшуються зменшуються	зростає знижується

Ідеальними умовами для успішного функціонування підприємства є поєднання низьких постійних затрат з високим маржинальним доходом. Операційний аналіз застосовують для пошуку найбільш вигідної комбінації змінних і постійних затрат, ціни і обсягу реалізації. Часто прийняття рішень пов’язано з нарощуванням маржинального доходу за рахунок зменшення ціни при одночасному збільшенні обсягу реалізації. Інколи рішення пов’язане зі збільшенням постійних затрат (наприклад, на рекламу), внаслідок чого очікується збільшення обсягів реалізації. Існують ще багато інших шляхів збільшення маржинального доходу, але всі вони зводяться в кінці кінців до пошуку оптимального співвідношення між постійними та змінними затратами.

На скільки віддаляється виручка від реалізації від порогу беззбитковості показує запас фінансової міцності. Запас фінансової міцності –це перевищення фактичної виручки від реалізації над порогом беззбитковості (точкою беззбитковості).

Як правило, цей показник вимірюється в процентах від виручки, його ще називають „маржа безпеки”, яка показує на скільки може скоротитись обсяг реалізації, перш ніж підприємство перейде в зону збитків. Запас фінансової міцності (зона або маржа безпеки) характеризує, як далеко виручка “втекла” від порогу беззбитковості.

Маржа безпеки (запас фінансової міцності) в абсолютному виразі визначається за формулою:

М_Б=(О_О-О_Б); (6.21)

Збільшення внеску на покриття завжди вигідно підприємству. Тому необхідно провести операційний аналіз, який дозволить визначити запас фінансової міцності (межу або маржу безпеки):

Маржа безпеки (в %) обчислюється за формулою:

М_Б=(О_О-О_Б) /О_О х 100 (%), (6.22)

де

М_Б - маржа безпеки;

О_О - обсяг очікуваної реалізації;

О_Б- обсяг беззбиткової реалізації.

На основі суми покриття та відносної величини маржі безпеки можна

визначити величину прибутку за формулою:

Прибуток (%)= (6.23)

Маржа безпеки (запас фінансової міцності)- важливий показник, який підприємство повинно враховувати при формуванні власної стратегії. Якщо підприємство має достатній запас фінансової міцності, то його стратегія буде направлена на інвестування коштів у виробництво, підвищення кваліфікації кадрів, освоєння нових видів продукції та розширення ринків збуту або інвестування в цінні папери.

Якщо підприємство має недостатній запас фінансової міцності, то його стратегія повинна міститись у жорсткому контролі за затратами та оптимізації всієї діяльності. Для такого підприємства обмежені можливості з точки зору інвестиційної діяльності. Однак якщо підприємству все таки необхідно здійснювати інвестиції, слід дуже ретельно оцінити ситуацію з точки зору окупності (позитивності грошового потоку), тому що в даному випадку прийняття рішення буде пов’язано з високим ризиком (фактичний обсяг реалізації надто наближений до рівня беззбитковості).

Отже, маржа безпеки для підприємства - це межа, нижче якої обсяг не повинен скорочуватись, інакше підприємство перейде в розряд збиткових.

Розглянемо конкретний приклад розрахунку запасу фінансової міцності.

Приклад 6.11 Вихідні дані для визначення запасу фінансової міцності (маржі безпеки):

Плановий обсяг реалізації, т. 2 715 400

Ціна реалізації, грн. 75,33

Змінні затрати, грн на одиницю продукції 52,57

Постійні затрати, грн. за рік 35 273 807

Для розрахунку запасу фінансової міцності скористаємось формулою (6.7)

Vо=З_П / Мд:

а) Vо = .

б) запас фінансової міцності (маржа безпеки) складе: 42,92 % від планового обсягу, тобто:

( .

Якщо запас фінансової міцності менше 30%- це ознака високого ризику. Отже, для наведеного випадку запас фінансової міцності достатній, а рівень ризику- незначний.

Результати розрахунків дозволяють сформулювати такі висновки:

а) лише після досягнення обсягу виробництва 1 549 816 т за ціною не менше 75,33 грн. за 1 т підприємство перейде в розряд прибуткових;

б) обсяг реалізації може скоротитись на 42,92% від обсягу беззбитковості, перш ніж підприємство опиниться в зоні збитку;

в) підприємство має достатньо надійний запас фінансової міцності, тому його стратегія повинна бути спрямована на інвестування власних коштів.

Використання різних видів рентабельності дозволяє визначити вплив структурних елементів капіталу на фінансовий результат. Одним із інструментів такого характеру аналізу в межах концепції методу дірект-костінгу є операційний (виробничий) важіль, який дозволяє оцінити підприємницький ризик.

Операційний важіль- це величина, яка визначається відношенням маржинального доходу (внеску на покриття) до величини прибутку, яка характеризує процент зміни прибутку, який забезпечує кожний процент зміни виручки. Сила операційного важіля характеризує рівень підприємницького ризику підприємств.

Величина операційного важіля визначається за формулою:

(6.24)

де

ОВ- операційний важіль;

ВП- маржинальний доход (внесок на покриття);

П- прибуток.

Вплив операційного важіля проявляється в тому, що будь-яка зміна виручки від реалізації продукції (послуг) завжди є результатом значно інтенсивнішої зміни величини прибутку. Це можна пояснити різним ступенем впливу постійних і змінних затрат на формування фінансових результатів внаслідок зміни обсягу діяльності. Чим більший рівень постійних затрат, тим більший вплив має операційний важіль. Чим вище операційний важіль, тим більший рівень підприємницького ризику підприємства.

Отже, сила впливу операційного важіля залежить від відносної величини постійних затрат. Для фондомістких підприємств значна сила операційного важіля містить суттєву небезпеку. В умовах економічної нестабільності, падіння платоспроможного попиту та інфляції, кожний процент скорочення виручки сприяє значному падінню прибутку і переходу підприємства в зону збитку.

Операційний важіль показує, на скільки відсотків зміниться прибуток при зміні виручки на 1%. Однак чим більший ризик, тим більше можлива винагорода. Збільшення операційного важіля в динаміці завжди свідчить про зростання ризику.

Ефект операційного важіля можна розглядати як еластичність балансового прибутку за виручкою від реалізації. Ця величина дозволяє кількісно виміряти якісну залежність між величиною ризику, рентабельністю та ліквідністю.

Зменшення ліквідності при перетворенні грошового капіталу в основний капітал збільшує ризик, який кількісно відображається в зростанні постійних затрат, забезпечуючи можливість сподіватись на значно більшу рентабельність сумарних активів.

Для розрахунку порогу рентабельності, сили впливу операційного важіля та запасу фінансової міцності на практиці використовують алгоритм обчислень, наведений в табл. 6.3.

Таблиця 6.3