7.1. Значення системи обліку та калькулювання собівартості за нормативними затратами

У вітчизняній літературі широко використовується поняття методу обліку та калькулювання за нормативними затратами.

Метод нормативного визначення затрат- це один із принципів наукового менеджменту, був запропонований Тейлором і іншими інженерами, які дали поштовх для розвитку системи нормативного обліку затрат. Виникнення нормативного методу в вітчизняній системі обліку є важливим етапом його розвитку та пов’язано з іменем М. Х. Жебрака.

Не дивлячись на те, що метод калькулювання собівартості за нормативними затратами виник ще на початку ХХ ст., він постійно розвивається й широко використовується в сучасний період.

Причиною широкого використання системи калькуляції собівартості за нормативними затратами є формування на її основі інформації, корисної для досягнення багатьох цілей. Наприклад, для складання кошторисів, для спрощення оцінки матеріально-виробничих запасів, для прогнозування затрат майбутніх періодів, для прийняття рішень, а також для контролю за ефективним використанням всіх видів ресурсів і оцінки ефективності діяльності підприємств в цілому.

Система обліку і калькулювання за нормативними затратами – це система, яка базується на використанні методу обліку затрат і калькулювання за нормативними затратами та включає облік затрат, калькулювання нормативної собівартості продукції та видачу інформації про відхилення фактичних затрат від нормативних.

Норму можна розглядати як заздалегідь встановлений кількісний вираз ресурсу на виготовлення одиниці продукції за умови використання прогресивної технології та організації виробництва.

Нормативні затрати -це заздалегідь встановлені затрати з урахуванням нормальних рівнів використання матеріальних цінностей, праці, виробничих потужностей та діючих цін для досягнення цілей в умовах ефективного виробництва.

Нормальна виробнича потужність- це очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва. Можна застосовувати фактичний рівень виробництва, якщо він наближається до нормальної потужності.

Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних, нормативна база, яка містить норми затрат і нормативні ціни, повинна регулярно переглядатися. Оцінка матеріалів за нормативною собівартістю здійснюється за умови стабільності цін на матеріали.

Нормативний метод обліку затрат широко застосовується на підприємствах обробних галузей промисловості (машинобудівної, шинної, меблевої, швейної, шкіряної, харчової), які здійснюють масове та серійне виробництво різноманітної й складної продукції з великою кількістю деталей та вузлів. Нормативний облік може також використовуватись в дрібносерійному та одиничному виробництвах, але не отримав широкого поширення.

Метод нормативних затрат сприяє використанню досягнень науково-технічного прогресу, впровадженню прогресивних норм затрат, здійсненню діючого контролю за рівнем затрат в процесі виробництва, виявленню резервів скорочення собівартості продукції, оперативному керівництву виробництвом.

Нормативний облік затрат і калькулювання собівартості продукції передбачає управління господарськими процесами через відхилення, наявність яких є свідченням того, що в системі управління відбуваються небажані явища або розроблені норми не є обгрунтованими.

Відомий термін “управління за відхиленнями” можна охарактеризувати як систему оперативного реагування на ситуацію, що складається. Тому особливий інтерес для керівництва має інформація саме про відхилення, поскільки вона сигналізує про недоліки в системі управління та про необхідність термінового втручання в процес діяльності для його коригування та встановлення причин і винуватців відхилень.

Вважається, що система калькуляції собівартості за нормативними затратами доцільна для технологічних процесів, які складаються із великої кількості операцій, що постійно повторюються. За таких умов система за нормативними затратами є найбільш ефективною.

Сутність нормативного методу обліку затрат можна розкрити на основі таких основних особливостей:

1. наявність норм споживання ресурсів (затрат) і облікових цін на ці ресурси в процесі діяльності підприємства;

2. відображення фактичних затрат з розподілом їх на затрати за нормами і відхилення від норм;

3. оперативний облік відхилень від норм споживання ресурсів з визначенням величини відхилень за місцями виникнення, причинами і винуватцями цих відхилень для управління затратами;

4. системний облік змін норм для перевірки обгрунтованості поточного рівня норм і контролю економічної ефективності здійснення організаційно-технічних заходів;

5. формування звітів про затрати та деталізацією даних про виявлені відхилення з урахуванням конкретних чинників і винуватців у наявності цих відхилень.

Завдяки переліченим особливостям нормативний метод обліку є ефективним інструментом:

- планування- наявність норм спрощує планування потреб у виробничих ресурсах (обладнанні, матеріалах, персоналі) та фінансах для придбання цих ресурсів; формування на базі норм затрат планових калькуляцій дозволяє

планувати затрати, програму випуску, ціни та обсяги реалізації, а також виручку та майбутній прибуток;

- оперативного контролю й прийняття управлінських рішень- в процесі виробництва внаслідок різних причин виникають відхилення від нормального режиму технологічного процесу, а разом з ними і відхилення в споживанні виробничих ресурсів, що викликає, як правило, додаткові затрати на виробництво. Оперативним виявленням причин, які призвели до відхилень, можна відновити нормальний хід виробничого процесу та уникнути негативних відхилень в майбутньому;

- аналізу- внаслідок використання аналітичної класифікації виявлених відхилень за причинами та винуватцями, об’єктами обліку, реально ще до закінчення звітного періоду спрогнозувати результати діяльності підприємства в цілому, окремих місць виникнення затрат і центрів відповідальності та розробити програму скорочення затрат.