нападовська

6.3. Бухгалтерська модель співвідношення «затрати-обсяг-прибуток»

Бухгалтерська модель відображає лінійну залежність поведінки затрат від обсягу виробництва та величини доходу від обсягу виробництва. Графічне зображення цих характеристик має декілька варіантів. Розглянемо графік беззбитковості та його варіанти (рис. 6.2 а і 6.2.б).

Рис. 6.2. Графічне зображення залежностей між доходами, затратами та обсягом виробництва: а) звичайний графік беззбитковості; б) альтернативний варіант графіка беззбитковості,

де

на рис. 6. 2 а)

- Y₁-поведінка доходу;

- Y₂-поведінка постійних затрат;

- Y-поведінка сукупних затрат;

- В-точка беззбитковості;

зона зліва від точки В₁ на осі абсцис- зона збитків;
зона, що знаходиться справа від точки В₁-зона прибутків.

На рис. 6.2 б)

Y₁- поведінка доходу;
Y -поведінка сукупних затрат;
Y₂-поведінка змінних затрат;
зона, що знаходиться справа від точки В₁- зона прибутків;
зона, що знаходиться зліва від точки В₁- зона збитків.

Для визначення прибутку в точці К на основі графіка, наведеного на рис. 6.2 а) необхідно від доходу (КК₃) відшкодувати змінні затрати (К₁К₂) та постійні затрати (К₂К₃), а різниця у вигляді відрізка (КК₁) складе прибуток.

Для визначення прибутку в точці К на основі графіка, наведеного на рис. 6.2 б) потрібно від маржинального доходу – Мд (КК₂) відняти постійні

затрати (К₁К₂), в результаті отримаємо прибуток у вигляді відрізка (КК₁).

Розглянемо детальніше співвідношення “затрати-обсяг виробництва-прибуток” на конкретному прикладі (рис. 6.2 а).

Величина постійних затрат складає 35 273 807 грн., а змінні затрати на

1 т продукції “А” дорівнюють 52,57 грн. Отже, поведінка сукупних затрат може бути описана за допомогою рівняння:

Y=35 273 807+52,57 Х (6.4)

Виручка (доход) в точці беззбитковості складає 116 747 621 грн., тоді рівняння доходу матиме вигляд: 116 747 621 =35 273 807+52,57 Х.

В точці беззбитковості (точка В) обсяг (Х) складе:

1 549 816 ( )

Тобто обсяг виробництва в точці беззбитковості дорівнює 1 549 816 т.

При цьому поведінку виручки від реалізації продукції “А” можна описати за допомогою рівняння:

Y1=75,33 Х (6.5)

Тобто Y1=75,33 грн. х

На рис. 6.2 а) якщо обсяг виробництва (реалізації) більше 1 549 816 т, підприємство матиме прибуток і, навпаки, якщо обсяг виробництва менше

1 549 816 т підприємство матиме збитки. Формули (6.4) і (6.5) відображають характер (поведінку) сукупних затрат та доходу в будь-якій точці зони прибутків і, відповідно, зони збитків при заданому обсязі, що дозволяє визначити результат від реалізації. Маржинальний доход при обсязі К₃ дорівнює сумі (КК₁)+(К₂К₃), тобто сумі прибутку та постійних затрат.

Приклад 6.1 Вихідні дані: обсяг реалізації 2 000 000 т. Визначити маржинальний доход. Для цього складемо рівняння сукупних затрат в точці із заданим обсягом:

Y1= 35 273 807+ 52,57х 2 000 000=140 413 807 грн.;

Рівняння доходу при обсязі реалізації 2 000 000 т відповідно буде мати вигляд: Y= 75,33 х 2 000 000= 150 660 000 грн.;

Визначимо маржинальний доход, який дорівнює різниці виручки (доходу) та змінних затрат:

Мд= 150 660 000- (52,57х 2 000 000)=45 520 000 грн.;

Прибуток визначимо за допомогою двох способів:

а) як різниця між маржинальним доходом і постійними затратами:

П = 45 520 000- 35 273 807= 10 246 193 грн.;

б) як різниця між доходом (виручкою) та сукупними затратами:

П = 150 660 000- 140 413 807= 10 246 193 грн.

Маржинальний доход можна отримати збільшивши прибуток на суму постійних затрат: Мд= 10 243 193 + 35 273 807= 45 520 000 грн.

Графік, залежності "затрати- обсяг -прибуток ", зображений на рис.

6.2 б) більше відповідає маржинальному методу, оскільки в будь-який момент часу та для будь-якого обсягу виробництва відрізок КК₂ дає можливість без додаткових розрахунків визначити маржинальний доход.

Єдиним для обох наведених графічних методів є використання методу розрахунку визначення прибутку, як різниці між виручкою та сукупними затратами.

Існує ще третій варіант графічного методу, який дозволяє визначити прибуток підприємства (рис. 6. 3). На цьому графіку, аналогічно попереднім варіантам, на осі абсцис розміщені різні рівні обсягів реалізації (виробництва). Точка беззбитковості (точка В) лежить в точці перетину лінії прибутків (збитків) та осі абсцис. В точці перетину лінії прибутків (збитків) та осі ординат обсяг виробництва (реалізації) відсутній, відповідно збитки дорівнюють в цій точці 35 273 807 грн, що відповідає величині постійних затрат.

Рис. 6.3. Графік беззбитковості

Відповідно до рисунку можна встановити, що зі збільшенням обсягу виробництва на кожну одиницю продукції збитки зменшуються на 22,76

( .

Точки беззбитковості можна досягти лише в тому випадку, коли маржинальний доход буде дорівнювати постійним затратам. Так як Мд= П_З+ П, а в точці беззбитковості прибуток відсутній, отже, в точці беззбитковості

Мд = З_П.

Після досягнення точки беззбитковості картина змінюється таким чином, що кожна тона продукції збільшує прибуток на 22,76 грн.

Отже, в точці з обсягом виробництва (реалізації) 2 000 000 т прибуток складатиме: (2 000 000-1 549 816)х 22,76= 10 246 188 грн, а маржинальний доход відповідно: Мд= 35 273 807 + 10 246 188= 45 519 995 грн.

Використане в управлінському обліку поняття прибутку відрізняється від прийнятого в бухгалтерському (фінансовому) обліку, для якого "обліковий" прибуток дає реалізація вже першої одиниці продукції. При маржинальному підході особливість міститься в тому, що спочатку підприємству необхідно відшкодувати всі понесені затрати і тільки після цього підприємство може отримувати прибуток від продажу кожної наступної одиниці продукції (наступної за обсягом продажів в точці беззбитковості).

Слід пам'ятати, що використання аналізу беззбитковості на основі приведених варіантів можливе лише для прийняття короткострокових рішень. Тому, необхідно враховувати такі припущення:

аналіз беззбитковості грунтується на класифікації затрат на постійні та змінні;
затрати і доходи (виручка) від реалізації продукції чітко визначені і знаходяться в лінійній залежності від рівня виробництва (реалізації);
ціни на сировину, матеріали, послуги, що використовуються в процесі виробництва не змінюються протягом звітного періоду;
обсяг виробництва дорівнює обсягу реалізації (залишки на початок звітного періоду дорівнюють залишкам на кінець звітного періоду);
структура продукції не змінюється протягом звітного періоду.

Недотримання навіть одного із цих умов може привести до невірних, а отже непрогнозованих результатів.

Содержание