Звіт про фінансові результати за системою калькулювання неповних затрат

Результати розрахунку фінансових результатів- прибутків (збитків) за систамами калькулювання повних та неповних затрат дозволили сформулювати такі висновки:

• за умови використання системи калькуляції за неповними затратами результати розрахунків свідчать про те, що при збільшенні обсягів реалізації прибуток також зростає, а при зменшенні обсягів реалізації- зменшується. Основна причина таких змін міститься в тому, що використовуючи метод калькулювання за неповними затратами прибуток залежить лише від обсягів реалізації за умови, якщо продажна ціна та структура затрат не змінюються. Однак в системі калькування за повними затратами прибуток залежить від обсягів ралізації та від обсягів виробництва;

• метод калькулювання за змінними затратами показує, що підприємство повинно реалізовувати не менше 12 500 шт. продукції, тобто [450 000: (60-24)]. Разом з тим, метод калькулювання за повними затратами показує прибуток вже при 100 шт. продукції;

• При використанні методу калькулювання за неповною собівартістю постійні затрати на виробництво вважаються затратами періоду, тому підлягають списанню на фінансовий результат. При використанні методу калькулювання за повною собівартістю постійні виробничі затрати включаються в собівартість одиниці продукції та обліковуються в розмірі запасів продукції, вартість якого необхідно відняти від собівартісті реалізації за звітний період. В результаті собівартість реалізації зменшується, а фінансовий результат –збільшуються;

• Значення прибутку, одержане на основі методів калькулювання за повною та неповною собівартістю, виявились різними, якщо за звітний період змінюється рівень запасів; якщо обсяг випуску продукції дорівнює обсягу реалізації, то обидва методи дають однакову величину прибутку.

Враховуючи, по-перше, що величина прибутку за умови використання методу калькулювання за повними затратами може бути значно перекручена і не відображати реального стану справ діяльності підприємства і, по-друге, що внутрішні звіти використовуються для оцінки роботи управлінців та подаються лише керівникам вищих рівнів управління підприємством, отже для прийняття короткострокових рішень необхідно використовувати метод калькулювання собівартості за змінними затратами. При цьому необхідно мати на увазі, що сукупний прибуток за весь звітний період (рік) буде однаковий не залежно від системи калькулювання, на основі якої розраховувався прибуток. Величина прибутку, обчислена на основі різних систем обліку може відрізнятись лише за короткі проміжки часу (місяць, квартал), що необхідно враховувати приймаючи короткострокові рішення.

Однак для складання форм зовнішньої звітності необхідно використовувати метод калькулювання собівартості з повним розподілом затрат. Це пов'язано з тим, що важливою вимогою складання зовнішньої звітності є використання загальноприйнятих методів для порівняності результатів діяльності різноманітних підприємств в системах обліку різних країн. Крім того, фінансові звіти повинні бути складені відповідно до загальноприйнятих стандартів обліку фінансових результатів підприємств, а тому необхідно використовувати єдиний для всіх метод калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг, товарів), який впливає на оцінку запасів, а отже на величину фінансового результату.

Контрольні запитання

1. Характерні особливості системи обліку за неповними затратами.

2. Калькулювання собівартості за неповними затратами.

3. Суть та значення маржинальної собівартості.

4. Порядок формування собівартості за методом дірект-костінг.

5. Особливості системи дірект-костінг.

6. Основні переваги системи дірект-костінг.

7. Суть та значення маржинального доходу.

8. Суть та значення коефіцієнта змінних затрат.

9. Суть та значення коефіцієнта маржинальних надходжень.

10. Суть та значення показника напівмаржа (маржа постійна).

11.Суть та значення показника „маржа безпеки”.

12. Характеристика простого дірект-костінгу.

13. Характеристика розвинутого дірект-костінгу.

14. Основні етапи розрахунку фінансового результату за методом простого дірект-костінгу.

15. Порядок розрахунку сум покриття та результату діяльності в умовах багатопродуктового виробництва на основі використання простого дірект-костінгу.

16. Характеристика та особливості розрахунку фінансового результату за американською та французькою методиками дірект-костінгу.

17. Характеристика специфічних та загальних постійних затрат, їх використання в системі розвинутого дірект-костінгу.

18. Двохступінний розрахунок сум покриття.

19. Порядок складання звіту про результати діяльності за умови, коли обсяг виробництва більше обсягу реалізації.

20. Порядок складання звіту про результати діяльності за умови, коли обсяг виробництва менше обсягу реалізації.

21. Порядок складання звіту про результати діяльності за умови, коли обсяг виробництва дорівнює обсягу реалізації.

Теми реферативних доповідей:

1. Історія виникнення системи обліку за змінними затратами

2. Можливості застосування системи обліку за змінними затратами для формування інформації з метою прийняття короткострокових управлінських рішень

3. Характеристика та особливості формування собівартості в системі обліку за змінними затратами

4. Характеристика та сфера застосування системи обліку за змінними затратами

5.Інформаційне забезпечення та значення використання простого дірект-костінгу

6. Інформаційне забезпечення та значення використання розвинутого дірект-костінгу

РОЗДІЛ YI

“ЗАТРАТИ-ОБСЯГ - ПРИБУТОК”

1. Значення аналізу беззбитковості

6.2. Економічна модель співвідношення «затрати-обсяг -прибуток»

3. Бухгалтерська модель співвідношення «затрати-обсяг -прибуток»

4. Методи визначення критичної точки

   1. Математичний метод

   2. Метод маржинального доходу

   3. Графічний метод

5. Поріг рентабельності, запас фінансової міцності та операційний важіль

6.6. Припущення, яких необхідно дотримуватись в аналізі беззбитковості

ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ ВИ ПОВИННІ ВМІТИ:

• Розкривати суть та значення аналізу беззбитковості

• розуміти принцип побудови економічної моделі співвідношення “затрати-обсяг-прибуток

• застосовувати бухгалтерську модель співвідношення „затрати-обсяг -прибуток”

• використовувати методи визначення критичної точки

• обчислювати поріг рентабельності, запас фінансової міцності та операційний важіль і вміти їх використовувати для вирішення конкретних проблем

• знати припущення, яких необхідно дотримуватись в аналізі беззбитковості