4.6. Калькулювання собівартості продукції за видами діяльності (авс- метод)

Калькуляція затрат за видами діяльності також відноситься до системи обліку затрат і калькулювання за повною собівартістю. В даному випадку повні затрати розглядаються як сума прямих затрат плюс затрати на здійснення операцій, пов’язаних з якісними змінами та матеріально-технічним забезпеченням (логістикою), які необхідні для доведення продукту до покупця. АВС- метод- новий підхід в менеджменті та обліку, який грунтується на управлінні операціями- складовими частинами операцій, які відбуваються на підприємстві.

В переважній більшості літературних джерел АВС- метод розглядають як інформаційну основу управління в гнучких організаційних структурах для реінжинірінга бізнес-процесів, а також управлінських рішень, для яких потрібна максимально точна собівартість продукції. Найбільш доцільно використовувати АВС- метод для виробництв, де значну питому вагу займають непрямі накладні затрати.

Основними характерними відмінностями функціональних систем від традиційних є:

• велика кількість центрів затрат на першому етапі і велика кількість та розмаїття факторів затрат і баз розподілу на другому етапі двохетапного процесу розподілу затрат;

• розподіл накладних затрат за основними видами діяльності (за функціями), а не за підрозділами, які в традиційних системах є центрами затрат;

• використання окремих ставок за факторами затрат і для допоміжних центрів, при цьому розподіл затрат допоміжних видів діяльності здійснюється безпосередньо за цільовими затратами без проміжного перерозподілу за виробничими центрами.

На відміну від традиційних методів калькулювання при використанні АВС- методу, окремим об’єктом обліку затрат і калькулювання для обчислення собівартості продукції і визначення ефективності бізнес-процесів, є операції. Відповідно до цього методу підприємство розглядається як набір операцій, що визначають його специфіку.

Суть калькулювання на основі діяльності в узагальненому вигляді можна представити у вигляді схеми (рис. 4.7).

На відміну від традиційної системи калькулювання, яка базується на тому, що продукція споживає ресурси, калькулювання на основі діяльності базується на тому, що продукція виготовляється внаслідок здійснення конкретних процесів (операцій), а процеси споживають певні ресурси. Такий підхід обумовлений тим, що лише біля 15% всього часу витрачається безпосередньо на процес виробництва, а решту складають операції (транспортування, збереження, контролю), які збільшують затрати але не збільшують цінності виробу.

Для здійснення калькулювання на основі діяльності всі операції поділяють на чотири групи:

• операції на рівні одного виробу (зварювання, обточування);

• операції на рівні партії виробів (налагодження устаткування, транспортування продукції);

Рис. 4.7. Калькулювання на основі діяльності (АВС-метод)

• операції на рівні окремого виду продукції (дотримання технічних умов виробництва);

• операції на рівні підприємства (управління, освітлення, опалювання).

Далі встановлюється взаємозв’язок між видом затрат та їх фактором (табл. 4.18).

Таблиця 4.18