Взаємозв’язок функцій управління та функцій обліку

Функції управління	Джерела інформації	Функції управлінського обліку
Перспективне планування	прогнозні розрахунки, аналітична оцінка;	формування альтернатив майбутнього розвитку підприємства, надання допомоги в прийнятті рішень;
Поточне та оперативне планування	плани, кошториси; розрахунки, прогнози;	надання допомоги в плануванні; стимулювання результатів діяльності персоналу;
Організація та мотивація	графіки, розрахунки, звіти;	забезпечення координації та взаємодії між рівнями управління, структурними підрозділами та окремими виконавцями;
Облік	первинні документи, облікові регістри, звіти	вимірювання та відображення операцій; класифікація затрат та калькулювання собівартості; дослідження поведінки затрат, оцінка ресурсів та майна;
Контроль	первинні документи, облікові регістри, звіти, аналітичні таблиці;	акцентування уваги керівників на відхиленнях; оцінка відповідності прийнятих рішень перспективним напрямам розвитку підприємства;
Аналіз	звіти, аналітичні таблиці, розрахунки, графіки;	надання допомоги в прийнятті управлінських рішень.

• зменшення небезпеки помилок та збільшення можливостей системної організації реалізації завдань, що стоять перед кожним підприємством.

Мета та завдання системи управлінського обліку реалізуються через функції, які повинні тісно взаємодіяти з функціями управління (табл. 1.1).

До основних функцій відносяться:

• інформаційна- забезпечення керівників всіх рівнів управління інформацією, яка необхідна для більш ефективного планування, контролю та прийняття управлінських рішень;

• контрольна- контроль та оцінка результатів діяльності структурних підрозділів та окремих виконавців, а також підприємства в цілому; досягнення тактичних та стратегічних цілей підприємства, ефективності прийнятих рішень та їх впливу на результати діяльності підприємства; оцінка критеріїв майбутнього та поточного потенціалів і забезпечення ефективного механізму управління стратегією підприємства;

• прогнозна- інформаційне забезпечення перспективного планування та спрямування розвитку підприємства на досягнення його стратегічних цілей;

• аналітична- інформаційне забезпечення аналізу відхилень фактичних затрат і результатів діяльності окремих центрів відповідальності від запланованих (прогнозних) на основі широкого використання економіко-математичних методів та моделювання;

• комунікаційна- управлінська інформація є засобом прямого та зворотного зв’язку між рівнями управління, функціональними та структурними підрозділами, внутрішнім та зовнішнім середовищем.

1.2. Об’єкти управлінського обліку

На формування основних об’єктів управлінського обліку безумовно впливає мета управлінського обліку та завдання, спрямовані на ефективне управління діяльністю.

До основних об’єктів системи управлінського обліку відносяться:

• затрати (поточні та капітальні) та доходи підприємства в цілому та окремих його структурних підрозділів;

• собівартість, як форма цільового спрямування затрат;

• внутрішнє ціноутворення (трансфертні ціни);

• планування;

• внутрішня звітність.

Систематичне дослідження поведінки затрат і доходів дозволяє виявляти основні тенденції діяльності підприємства. Це забезпечує оперативне управління в короткостроковому періоді для досягнення тактичних цілей підприємства та керованості діяльності підприємств для реалізації стратегії в довгостроковому періоді.

Необхідно враховувати, що система управління затратами та доходами–це складний механізм зв’язків, відносин і дій менеджерів різних рівнів діяльності. Тому затрати і доходи займають центральне місце в системі управлінського обліку.

Важливим об’єктом управлінського обліку є трансфертні ціни, доцільність включення яких до об’єктів можна пояснити безпосереднім їх впливом на результат діяльності підприємства через стимулювання результатів праці. Трансфертні ціни- це внутрішні ціни, за якими один структурний підрозділ підприємства (цех, дільниця чи відділ) передає іншому підрозділу продукцію або послуги. З іншого боку, ціна є однією із форм цінності, що створюється підприємством. Вона визначається тим, скільки покупці готові заплатити за товари або послуги, які пропонує підприємство. Адже забезпечення безперервності діяльності будь-якого підприємства, можна досягти за умови постійного досягнення конкурентних переваг. Щоб вижити в сучасному світі, необхідно досягати нижчих затрат на аналогічні товари (послуги) ніж у конкурентів, однак лише низьких затрат недостатньо. Необхідно паралельно створювати більшу, порівняно з конкурентами, цінність.

Важливим об’єктом є собівартість, яка в системі управлінського обліку формується за принципом «різна собівартість для різних цілей». Собівартість продукції- важливий об’єкт управлінського обліку та якісний показник, який характеризує ефективність діяльності підприємства. Від рівня собівартості безпосередньо залежить величина прибутку та рівень рентабельності. Чим ефективніше функціонує підприємство, тим менша собівартість продукції (виконаних робіт, наданих послуг), тим більший прибуток і вища рентабельність.

Прикладом її різних видів є виробнича собівартість, собівартість реалізованої продукції, собівартість проекту, собівартість замовлення, собівартість центру відповідальності, собівартість сегменту діяльності, собівартість капітальних вкладень, повна та неповна собівартість, фактична та нормативна собівартість. Центр відповідальності -це структурний підрозділ (відділ) підприємства на чолі з керівником, який володіє делегованими йому повноваженнями та відповідає за результати роботи даного підрозділу. Ці та інші питання, які стосуються собівартості розглянемо в розділах IY, Y, YII.

Планування є важливим об’єктом управлінського обліку, адже воно спрямоване в майбутнє, а тому є інформаційною системою для прогнозування майбутньої діяльності підприємства.

Важливим об’єктом управлінського обліку є внутрішня звітність. Це пов’язано з тим, що внутрішня звітність забезпечує зворотні зв'язки об'єкта та суб’єкта управління, чим безпосередньо впливає на результат діяльності підприємства. Від якості внутрішньої звітності залежить також результат діяльності, як наслідок прийняття управлінського рішення - заключної стадії процесу управління.

З метою виконання внутрішньою звітністю своїх завдань, слід дотримуватись таких правил:

- своєчасно забезпечувати внутрішніх користувачів необхідною інформацією про відхилення фактичних результатів роботи від запланованих показників для ефективного контролю за результатами діяльності;

• проводити системний аналіз за різними аспектами діяльності та забезпечувати його результатами всі рівні управління для виявлення слабких та сильних сторін, а також прийняття управлінських рішень.

Сильні сторони- це переваги перед іншими підприємствами (вищий рівень кваліфікації працівників, використання “ноу-хау”, краща матеріальна база).

Внутрішня звітність- це динамічна система форм узагальненої інформації в розрізі структурних підрозділів (сегментів діяльності), видів продукції, видів діяльності, яка повинна бути тісно пов'язана з умовами, специфікою, особливостями, організацією виробництва та інформаційними потребами управлінської ланки. Вся структура управлінського обліку повинна бути реалізована в добре опрацьованій, комплексній системі управлінської звітності.

Можливість володіти достатнім обсягом інформації - основна передумова успіху та ефективного управління діяльністю. Впровадження добре налагодженої системи управлінського обліку та звітності забезпечить отримання оперативної та якісної інформації про поточні затрати та доходи, а також про ефективність прийняття управлінських рішень.

Методично грамотно поставлена система управлінської звітності надасть керівництву ключову інформацію про дільність підприємства та можливість її постійного покращання.

Удосконалення системи управлінської звітності повинно бути спрямовано на забезпечення:

- оперативності звітної інформації;

- корисності, цільового спрямування та достатності інформації;

- системності та постійного співставлення звітних і планових даних, фактичних і галузевих даних, власних результатів з результатами конкурентів;

- якості та достовірності звітів;

- результатами аналізу відповідних рівнів і структур в зрозумілій для користувачів формі.

Крім того, для успішного функціонування управлінської звітності та її ефективного використання необхідно вирішити такі завдання:

- визначити технологію та терміни надання управлінської звітності;

- розробити формати та загальні вимоги до звітності;

- встановити взаємозв' язки з процедурами планування.

Для досягнення поставлених цілей кожному підприємству слід здійснити комплекс необхідних заходів і мобілізувати ресурси, які повинні бути представлені детально в грошовому виразі на кожному із етапів їх перетворення.

Враховуючи, що облік виступає важливим елементом інформаційної системи кожного підприємства, він одночасно є частиною його інформаційного забезпечення.

Основним завданням інформаційного забезпечення є надання суб’єктам управління інформації, необхідної для реалізації конкретних функцій управління. Управлінський облік, як частина загальної інформаційної системи, має важливе значення для забезпечення комунікативних зв’язків між структурними підрозділами підприємства.