logo search
нападовська

Способи розрахунку фінансового результату за американською та французькою системами на прикладі даних ват“Південь”, грн.

Американська методика

Європейська (французька) методика

Виручка від реалізації 869 134 056

Виручка від реалізації 869134056

Змінні виробничі затрати 583 998 665

Змінні затрати по виробництву

та збуту 584 163 665

Сума покриття I

(виробничий результат) 285 135 391

Сума покриття 284 970 391

Змінні затрати на збут 165 000

Сума покриття II

(торговельнийрезультат) 284 970 391

Постійні затрати:

Постійні затрати

періоду 114 005 475

Виробничі затрати 60 205 475

Затрати на збут 33 652 111

Адміністративні затрати 20 147 889

Результат нетто 170 964 916

Результат нетто 170 964 916

Як видно з таблиці, різниця між наведеними методиками, по-перше, міститься в тому, що на основі американської методики більш детально можна провести аналіз покриття змінних затрат на виробництво й змінних затрат на реалізацію (при першочерговому покритті затрат на виробництво). При цьому також більше уваги приділяється деталізації постійних затрат. Переваги французької методики містяться в максимальній простоті та наочності.

Основою методу простого дірект-костингу є постійна направленість обліку на кінцевий результат, тобто розрахунок маржинального доходу за кожним видом продукції окремо та в цілому по підприємству й визначення загального результату діяльності (прибутку/збитку).

Наведені результати дозволяють сформулювати такі висновки щодо сутності методу дірект-костінгу:

1) для оцінки запасів незавершеного виробництва та готової продукції постійні затрати не враховуються, для їх оцінки використовують лише змінні затрати;

2) постійні затрати підлягають відшкодуванню за рахунок сум загального маржинального доходу;

  1. фінансові результати за окремими видами продукції не визначаються, єдиний результат діяльності - це сума покриття (маржинальний доход).

До основних переваг методу простого дірект-костінгу відносяться:

До основних недоліків методу простого дірект-костінгу відносяться:

1) складність розподілу затрат на змінні та постійні, поскільки в основному затрати напівзмінні (напівпостійні), а чисто постійних або чисто змінних затрат надзвичайно мало;

2)збільшення ризику щодо відшкодування неподільних постійних затрат в разі розширення ринку збуту та зменшення цін до рівня змінних затрат;

  1. так як дірект –костінг не дозволяє обчислити повну собівартість продукції отже, необхідно здійснювати додатковий розподіл умовно-постійних затрат, коли виникає потреба в обчисленні повної собівартості готової продукції або незавершеного виробництва;

  2. при формуванні ціни необхідно враховувати всі затрати для їх покриття.